2.4. ћј—ј √–ќЎ≈… ¬ ќЅќ–ќ“≤. √–ќЎќ¬≤ ј√–≈√ј“» “ј √–ќЎќ¬ј Ѕј«ј
√рошовий оборот забезпечуЇтьс¤ певною масою грошей, величина ¤коњ Ї важливою
характеристикою стану грошового обороту та ринковоњ кон'юнктури в ц≥лому. «м≥на
грошовоњ маси безпосередньо впливаЇ на ≥нтенсивн≥сть обороту грошей, на
формуванн¤ платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринк≥в, а значить - на
економ≥чний розвиток. “ому регулюванн¤ грошовоњ маси Ї ключовим напр¤мом державноњ
грошово-кредитноњ пол≥тики. «авд¤ки цьому вивченн¤ та правильне визначенн¤ маси
грошей в оборот≥ маЇ не т≥льки теоретичне, а й важливе практичне значенн¤.
ѕон¤тт¤ грошовоњ маси досить складне, оск≥льки складна сама категор≥¤ грошей,
велика р≥зноман≥тн≥сть њх форм та функц≥й. Ќе випадково в трактуванн≥ зм≥сту та
показник≥в вим≥рюванн¤ грошовоњ маси Ї пом≥тн≥ розб≥жност≥.
” заруб≥жн≥й л≥тератур≥ до 30-х рок≥в XX ст. панувало у¤вленн¤ про грошову масу
¤к сукупн≥сть залишк≥в металевих грошей ≥ розм≥нних банкнот у розпор¤дженн≥
суб'Їкт≥в обороту. ”с≥ ≥нш≥ грошов≥ ≥нструменти - нерозм≥нн≥ банкноти, розм≥нна
монета, депозитн≥ вклади тощо - вид≥л¤лис¤ у пон¤тт¤ "засоб≥в об≥гу"
≥ не включалис¤ в загальну масу грошей. —итуац≥¤ принципово зм≥нилас¤ п≥сл¤
скасуванн¤ золотомонетного стандарту.
” рад¤нськ≥й л≥тератур≥ аж до останн≥х рок≥в панувало у¤вленн¤ про масу грошей
¤к сукупний залишок знак≥в грошей (банкнот, казначейських б≥лет≥в ≥ розм≥нноњ
монети) у розпор¤дженн≥ суб'Їкт≥в
обороту. “ак≥ п≥дходи суперечили принципам Їдност≥ та безперервност≥ грошового
обороту ≥ п≥ддавалис¤ гостр≥й критиц≥.
—аме житт¤ теж довело (на «аход≥ - ран≥ше, в —–—– - п≥зн≥ше) необх≥дн≥сть
включати до грошовоњ маси не т≥льки вс≥ гот≥вков≥ знаки, а й депозитн≥ грош≥ -
спочатку короткострокового характеру, а згодом ≥ довгострокового. Ѕ≥льше того,
окрем≥ сучасн≥ економ≥сти та центральн≥ банки до грошовоњ маси в≥днос¤ть
будь-¤к≥ активи, котрим властива певна л≥кв≥дн≥сть (обл≥гац≥њ державних позик,
вексел≥, страхов≥ пол≥си тощо). ÷е зумовлено головним чином неоднозначними,
суто емп≥ричними п≥дходами до визначенн¤ самоњ сутност≥ грошей, ¤ка може
зм≥нюватис¤ залежно в≥д ц≥лей анал≥зу ≥ використанн¤ певного елемента грошового
обороту. ќтже, ≥ в саму грошову масу вони можуть включатис¤ чи виключатис¤ з
нењ в≥дпов≥дно до конкретноњ ситуац≥њ.
«аруб≥жна економ≥чна наука та практика дали достатньо розгорнуте й обірунтоване
трактуванн¤ ≥ статистичне визначенн¤ грошовоњ маси, ¤к≥ ефективно
використовуютьс¤ в регул¤тивн≥й практиц≥. ѕерех≥д ”крањни до ринковоњ економ≥ки
робить надзвичайно актуальним вивченн¤ ≥ використанн¤ цього досв≥ду в наш≥й
практиц≥.
¬иход¤чи з викладеного вище розум≥нн¤ сутност≥ грошей та грошового обороту, п≥д
грошовою масою сл≥д розум≥ти всю сукупн≥сть запас≥в грошей у вс≥х њх формах,
¤к≥ перебувають у розпор¤дженн≥ суб'Їкт≥в грошового обороту в певний момент.
“акими суб'Їктами Ї приватн≥ особи, п≥дприЇмства, громадськ≥ орган≥зац≥њ,
господарськ≥ об'Їднанн¤, державн≥ установи тощо, ¤к≥ мають у своЇму
розпор¤дженн≥ гот≥вков≥ грош≥ чи вклади на р≥зних рахунках у комерц≥йних
банках.
√рошова маса маЇ певний к≥льк≥сний вираз (обс¤г у м≥ль¤рдах чи м≥льйонах
грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динам≥ку руху. « точки зору
¤к≥сноњ характеристики грошовоњ маси важливе значенн¤ маЇ њњ структура, а з
погл¤ду практики њњ регулюванн¤ - динам≥ка руху обс¤гу та структури.
” структурному в≥дношенн≥ грошову масу можна розд≥лити за к≥лькома критер≥¤ми:
o за ступенем "готовност≥" окремих елемент≥в до оборотност≥, тобто за
ступенем њх л≥кв≥дност≥;
" за формою грошових засоб≥в (гот≥вков≥, депозитн≥);
o за розм≥щенн¤м у суб'Їкт≥в грошового обороту;
o за територ≥альним розм≥щенн¤м та ≥н.
Ќайб≥льшу складн≥сть маЇ структуризац≥¤ грошовоњ маси за першим критер≥Їм,
оск≥льки немаЇ однозначного розум≥нн¤ ступен¤ л≥кв≥дност≥ кожного њњ елемента,
¤к ≥ немаЇ ч≥ткого розмежуванн¤ м≥ж власне грошима ≥ високол≥кв≥дними
ф≥нансовими активами, ¤к≥ вже не е грошима. «а цим критер≥Їм наука ≥ практика
вид≥л¤ють к≥лька елемент≥в грошовоњ маси, комб≥нац≥Їю ¤ких можна визначати
р≥зн≥ за складом ≥ обс¤гом показники грошовоњ маси, що називаютьс¤ грошовими
агрегатами.
√рошовий агрегат - це специф≥чний показник грошовоњ маси, що характеризуЇ
певний наб≥р њњ елемент≥в залежно в≥д њх л≥кв≥дност≥. ≥льк≥сть агрегат≥в, ¤к≥ використовуютьс¤
в статистичн≥й практиц≥ окремих крањн, не однакова, що по¤снюЇтьс¤ ≥стотними
в≥дм≥нност¤ми в елементному склад≥ грошовоњ маси, у спектрах актив≥в, ¤к≥
розгл¤даютьс¤ в нац≥ональн≥й практиц≥ ¤к грош≥, у завданн¤х використанн¤
грошовоњ маси в регул¤тивних ц≥л¤х. “ак, у —Ўј застосовуютьс¤ чотири агрегати
дл¤ визначенн¤ маси грошей, в јнгл≥њ - п'¤ть, у Ќ≥меччин≥ - три.
” статистичн≥й практиц≥ ”крањни визначаютьс¤ ≥ використовуютьс¤ дл¤ ц≥лей
анал≥зу ≥ регулюванн¤ чотири грошов≥ агрегати: M0, Ml, M2, ћ«.
јгрегат ћ0 в≥дображаЇ масу гот≥вки, ¤ка перебуваЇ поза банками, тобто на руках
у ф≥зичних ос≥б ≥ в касах юридичних ос≥б. √от≥вка в касах банк≥в сюди не
входить.
јгрегат ћ1 включаЇ грош≥ в агрегат≥ ћ0 + вклади в банках, ¤к≥ можуть бути
використан≥ власниками негайно, без попередженн¤ банк≥в, тобто запаси кошт≥в на
поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитанн¤.
јгрегат ћ2 - це грош≥ в агрегат≥ ћ1 + кошти на вс≥х видах строкових рахунк≥в,
кошти на рахунках кап≥тальних вклад≥в та ≥нших спец≥альних рахунках.
јгрегат ћ« охоплюЇ грош≥ в агрегат≥ ћ2 + кошти на вкладах за трастовими
операц≥¤ми банк≥в.
Ќаведен≥ грошов≥ агрегати в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою не т≥льки к≥льк≥сно, а й
¤к≥сно. “ак, агрегат ћ1 виражаЇ масу грошей, ¤ка перебуваЇ безпосередньо в об≥гу,
реально виконуючи функц≥њ засоб≥в об≥гу та платежу, ≥ тому Ї найб≥льш
л≥кв≥дною. ¬она найт≥сн≥ше пов'¤зана з товарною масою, що проходить процес
реал≥зац≥њ, ≥ безпосередньо впливаЇ на ринкову кон'юнктуру. —аме тому цей
агрегат перебуваЇ п≥д найпильн≥шою увагою анал≥тик≥в та регулюючих орган≥в.
ѕильноњ уваги заслуговуЇ також агрегат ћ0. ¬≥н маЇ т≥ ж сам≥ ¤к≥сн≥
характеристики, що й грошова маса агрегату ћ1, але оборот гот≥вки зд≥йснюЇтьс¤
поза банками ≥ тому регулюванн¤ ≥ контроль за ним складн≥ш≥.
¬ ≥нших грошових агрегатах (ћ2, ћ«) урахован≥ також запаси грошей у р≥зних
орган≥зац≥йних формах заощаджень (строков≥ депозити, ощадн≥ сертиф≥кати,
трастов≥ вклади тощо). ÷≥ грош≥ тимчасово перебувають у покоњ, виконуючи дл¤ њх
власник≥в функц≥ю нагромадженн¤ вартост≥. “ому л≥кв≥дн≥сть грошовоњ маси
знижуЇтьс¤ з кожним наступним агрегатом. Ќайб≥льш л≥кв≥дними ≥ готовими
обслуговувати товарооборот Ї грош≥ агрегату ћ0. Ќайнижчу л≥кв≥дн≥сть мають
грош≥ агрегату ћ«, оск≥льки значна частина њх не може вступити в об≥г без того,
щоб власник заздалег≥дь не попередив про це банк ≥ не зазнав певних ф≥нансових
утрат.
¬одночас агрегат ћ0 - найвужчий показник грошовоњ маси, оск≥льки характеризуЇ
лише один њњ елемент - гот≥вкову масу. Ќайширшим агрегатом Ї ћ«, бо в≥н охоплюЇ
вс≥ елементи грошовоњ маси, що перебувають в оборот≥.
ѕоказник грошовоњ бази не Ї ще одним агрегатом грошовоњ маси. ÷е ¤к≥сно ≥нший
показник, що характеризуЇ масу грошей з боку про¤ву њњ на баланс≥ центрального
банку. “ому цей показник ≥нколи називають ще грошима центрального банку, ¤кий
њх безпосередньо контролюЇ ≥ регулюЇ, впливаючи в к≥нцевому п≥дсумку ≥ на
загальну масу грошей.
√рошова база включаЇ запаси вс≥Їњ гот≥вки, ¤ка перебуваЇ в оборот≥ поза
банк≥вською системою та в касах банк≥в, а також суму резерв≥в комерц≥йних
банк≥в на њх кореспондентських рахунках у центральному банку.
¬еличину грошовоњ бази можна визначити за формулою:
мал. 4
де √вип - сума гот≥вки, випущеноњ центральним банком ≥ не поверненоњ в його
фонди; √рез - сума грошових кошт≥в (резерв≥в), ¤к≥ перебувають на
кореспондентських рахунках банк≥в у центральному банку.
ѕерший елемент (√вип) грошовоњ бази в≥др≥зн¤Їтьс¤ к≥льк≥сно в≥д гот≥вкового агрегату
ћ0 - б≥льший на суму гот≥вки в касах банк≥в. ƒругий елемент (√рез) грошовоњ
бази в≥др≥зн¤Їтьс¤ ≥ ¤к≥сно, ≥ к≥льк≥сно в≥д безгот≥вкового елемента грошових
агрегат≥в Ml, M2, ћ«. ¬≥н ¤вл¤Ї собою суму зобов'¤зань центрального банку перед
комерц≥йними. ј безгот≥вков≥ елементи грошових агрегат≥в - це зобов'¤занн¤
комерц≥йних банк≥в перед своњми кл≥Їнтами. ¬они формуютьс¤ комерц≥йними банками
¤к за рахунок кошт≥в, одержаних в≥д центрального банку, тобто за рахунок √рез,
так ≥ за рахунок створенн¤ грошей самими комерц≥йними банками в процес≥
кредитноњ д≥¤льност≥ через механ≥зм грошово-кредитного мультипл≥катора
(детально цей механ≥зм буде розгл¤нуто в п≥дрозд≥л≥ 2.7). “ому безгот≥вков≥
елементи грошових агрегат≥в значно б≥льш≥ за своњм обс¤гом в≥д безгот≥вкового
елемента грошовоњ бази. «авд¤ки цьому загальний обс¤г кожного з грошових
агрегат≥в (кр≥м ћ0) перевищуЇ обс¤г грошовоњ бази. —туп≥нь цього перевищенн¤
св≥дчить про величину грошово-кредитного мультипл≥катора на р≥вн≥ комерц≥йних
банк≥в.
¬ ”крањн≥ маса грошей в оборот≥ п≥сл¤ грошовоњ реформи 1996 р. характеризуЇтьс¤
високими темпами зростанн¤ та надм≥рно великою вагою в н≥й гот≥вки, про що
св≥дчать дан≥ табл. 2.1.
мал. 5
ѕрот¤гом трьох п≥сл¤реформових рок≥в грошова база та агрегати грошовоњ маси
зростали щор≥чно, зб≥льшившись в≥дпов≥дно в 2,4 та в 2,3 разу. Ќа фон≥
пост≥йного скороченн¤ реального обс¤гу валового внутр≥шнього продукту - на 5,1%
за три роки - зазначене зростанн¤ грошовоњ маси видаЇтьс¤ надм≥рним. ¬оно було
спричинене високим р≥внем бюджетного деф≥циту та не досить жорсткою
грошово-кредитною пол≥тикою центрального банку. “ак≥ ножиц≥ в динам≥ц≥ грошовоњ
маси та обс¤гу сусп≥льного виробництва не могли не вплинути на варт≥сть грошей:
гривн¤ за три роки втратила 36,5% своЇњ внутр≥шньоњ вартост≥ ≥ 55,0%
зовн≥шньоњ.
«начний ≥нтерес становить структура грошовоњ маси та њњ динам≥ка за три роки.
ѕривертаЇ до себе увагу надто високе (151,7%) зростанн¤ в 1997 р. агрегату ћќ,
внасл≥док чого гот≥вка в загальн≥й мас≥ грошей (за агрегатом ћ«) зайн¤ла майже
49%, що негативно характеризуЇ структуру грошовоњ маси ≥ стан грошового
обороту. –азом з тим ц¤ тенденц≥¤ спричинила скороченн¤ р≥вн¤
грошово-кредитного мультипл≥катора, через що в 1997 р. агрегати ћ2 ≥ ћ«
зростали значно пов≥льн≥ше, н≥ж грошова база, що мало певн≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥
насл≥дки. ” 1998 та 1999 pp. структура грошовоњ маси дещо пол≥пшилас¤: почала
знижуватис¤ питома вага гот≥вки в широких грошах (в агрегат≥ ћ«), а зб≥льшенн¤
грошовоњ бази в≥дбувалос¤ пов≥льн≥ше, н≥ж зростанн¤ широких грошей, що св≥дчить
про поступове посиленн¤ рол≥ комерц≥йних банк≥в у формуванн≥ грошовоњ маси та в
управл≥нн≥ грошовим оборотом. ѕроте ц¤ позитивна тенденц≥¤ розвиваЇтьс¤ дуже
пов≥льно ≥ питома вага гот≥вки в загальн≥й грошов≥й мас≥ все ще залишаЇтьс¤
надм≥рно високою - 43,4% на початок 2000 р.
Ќаступна стор≥нка >>>
|
