"√рош≥ та кредит", за редакц≥Їю ћ.≤.—авлука.
<<ѕовернутис¤ до зм≥сту

5.2. ѕ–»„»Ќ» ≤Ќ‘Ћя÷≤ѓ
ѕитанн¤ щодо причин ≥нфл¤ц≥њ Ї найб≥льш дискус≥йним у проблем≥ ≥нфл¤ц≥њ. ÷е можна по¤снити не т≥льки значною множинн≥стю чинник≥в, що спричинюють тиск на ц≥ни, а й досить складними ≥ р≥-знонапр¤мленими соц≥ально-економ≥чними ≥ пол≥тичними насл≥дками ≥нфл¤ц≥њ. ƒл¤ одних економ≥чних структур та соц≥альних груп ≥нфл¤ц≥¤ може ви¤витис¤ дуже "дох≥дною справою", а дл¤ ≥нших - надто збитковою. “ому захисники ≥нтерес≥в перших шукатимуть об'Їктивн≥ причини ≥нфл¤ц≥њ, щоб виправдати ≥нфл¤ц≥йну пол≥тику, а виразники ≥нтерес≥в других робитимуть наголос на св≥домому розкручуванн≥ ≥нфл¤ц≥њ у ф≥скальних ц≥л¤х.
ќб'Їктивне з'¤суванн¤ причин ≥нфл¤ц≥њ маЇ важливе значенн¤ дл¤ правильного розум≥нн¤ самоњ њњ сутност≥, а також дл¤ розробленн¤ ефективноњ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики, ¤ка повинна бути спр¤мована насамперед на подоланн¤ причин ≥нфл¤ц≥њ.
” найб≥льш загальному вигл¤д≥ причини ≥нфл¤ц≥њ можна вивести з формули в≥домого "р≥вн¤нн¤ ≤. ‘≥шера" ћ*V = Q*–. —ередн≥й р≥вень ц≥н (–) за ц≥Їю формулою матиме вигл¤д:
мал. 37

тобто зростанн¤ ц≥н може бути спровакованим зростанн¤м маси
грошей(ћ), швидкост≥ об≥гу грошей(V) ≥ скороченн¤м ф≥зичного обс¤гу виробництва (Q). « огл¤ду на те, що швидк≥сть грошей визнаЇтьс¤ в≥дносно стаб≥льною, основними причинами зростанн¤ ц≥н можуть бути зб≥льшенн¤ ћ, зменшенн¤ Q чи обидва чинники одночасно. јмпл≥туда коливанн¤ Q визначаЇтьс¤ б≥льш об'Їктивними чинниками ≥ тому Ї значно меншою, н≥ж ампл≥туда коливанн¤ ћ. «в≥дси ключовим, найб≥льш результативним чинником впливу на динам≥ку р≥вн¤ ц≥н Ї зм≥на маси грошей в оборот≥. ќск≥льки зм≥на ћ залежить в≥д динам≥ки пропозиц≥њ грошей, то вважаЇтьс¤, що вир≥шальним чинником ≥нфл¤ц≥њ Ї нарощуванн¤ пропозиц≥њ грошей.
÷≥ положенн¤ покладен≥ в основу так званоњ грошовоњ теор≥њ ≥нфл¤ц≥њ, ¤коњ дотримуютьс¤ представники монетаристськоњ школи. Ќайв≥дом≥ший представник сучасного монетаризму ћ. ‘р≥дман Їдиною причиною ≥нфл¤ц≥њ вважаЇ надм≥рну пропозиц≥ю грошей, завд¤ки чому зб≥льшуютьс¤ грошов≥ доходи ≥ платоспроможний попит. ѕ≥дн≥маЇтьс¤ ринкова планка зростанн¤ ц≥н. ÷¤ залежн≥сть сьогодн≥ набула найширшого визнанн¤.
ћало хто з сучасних досл≥дник≥в ≥нфл¤ц≥њ утримуЇтьс¤ в≥д того, щоб не навести граф≥чну залежн≥сть м≥ж зростанн¤м ц≥н ≥ маси грошей на приклад≥ великоњ к≥лькост≥ крањн ≥ прот¤гом тривалого часу (рис. 5.1).
мал. 38

« цього граф≥ка видно, що крањни з найвищими темпами зростанн¤ ћ прот¤гом тривалого часу мали ≥ найвищ≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ. «в≥дси робитьс¤ висновок, що перше з цих ¤вищ Ї причиною другого. « цим висновком у принцип≥ погоджуютьс¤ ¤к монетаристи, так ≥ кейнс≥анц≥.
–озходженн¤ м≥ж ними починаютьс¤, коли анал≥зуютьс¤ причини зростанн¤ пропозиц≥њ грошей. ћонетаристи вважають, що зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей визначаЇтьс¤ виключно грошово-кредитною пол≥тикою держави. ¬она може спр¤мовувати њњ на дос¤гненн¤ таких ц≥лей, за ¤ких пропозиц≥¤ (маса) грошей залишаЇтьс¤ незм≥нною ≥ ≥нфл¤ц≥¤ буде неможливою. “акими ц≥л¤ми Ї стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н та п≥дтриманн¤ у р≥вноваз≥ кон'юнктури ринку.
якщо ж монетарна пол≥тика нац≥люЇтьс¤ на забезпеченн¤ високоњ зайн¤тост≥ та економ≥чного зростанн¤, то неминуче почне зростати пропозиц≥¤ грошей ≥ маса њх в оборот≥, що спричинить п≥двищенн¤ попиту ≥ ц≥н на товарних ринках, тобто ≥нфл¤ц≥ю. “ака монетарна пол≥тика набуваЇ ≥нфл¤ц≥йного характеру. ќтже, за монетаристською концепц≥Їю, дл¤ розгортанн¤ в крањн≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу органи монетарного управл≥нн¤ повинн≥ проводити ≥нфл¤ц≥йну монетарну пол≥тику, перш за все пол≥тику грошового стимулюванн¤ зайн¤тост≥ й економ≥чного зростанн¤. ¬≥дмовившись в≥д такоњ пол≥тики, вони зупин¤ть ≥нфл¤ц≥ю.
ћонетарна пол≥тика може стати ≥нфл¤ц≥йною також у випадку спр¤муванн¤ њњ на монетизац≥ю бюджетного деф≥циту за рахунок ем≥с≥њ грошей. як зазначалос¤ в розд≥л≥ 4, при монетизац≥њ бюджетного деф≥циту ф≥скальними методами чи за рахунок державних запозичень на грошовому ринку маса грошей в оборот≥ не зм≥нюЇтьс¤, а отже, обс¤г попиту на ринках не зростаЇ. якщо ж дл¤ цих ц≥лей буде використано ем≥с≥ю - пр¤мо чи посередкова-но (через викуп центральним банком ц≥нних папер≥в держави на вторинному ринку), пропозиц≥¤ грошей зросте, попит ≥ ц≥ни на товарних ринках зб≥льшатьс¤. –озпочнетьс¤ ≥нфл¤ц≥йний процес, ¤кий буде поглиблюватис¤ доти, доки монетарн≥ пол≥тики будуть допускати монетизац≥ю деф≥циту за рахунок ем≥с≥њ.
Ќ≥¤ких ≥нших чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ, кр≥м проведенн¤ органами монетарного управл≥нн¤ ≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики, спровокованоњ њхн≥м бажанн¤м п≥дтримати високу зайн¤т≥сть, економ≥чне зростанн¤ та монетизац≥ю бюджетного деф≥циту, представники моне-таристськоњ теор≥њ не визнають. “им самим усю в≥дпов≥дальн≥сть за ≥нфл¤ц≥ю в крањн≥ вони покладають на ц≥ органи.
ћонетаристський механ≥зм впливу грошово-кредитноњ пол≥тики, що провокуЇ зростанн¤ пропозиц≥њ грошей, на розвиток ≥нфл¤ц≥њ, показано на рир. 5.2.
мал. 39

якщо при зр≥вноваженост≥ попиту (ѕо) ≥ пропозиц≥њ (ѕр) у точц≥ 1, ¤к≥й в≥дпов≥даЇ р≥вень ц≥н –1, органи монетарного управл≥нн¤ вир≥шать проводити б≥льш л≥беральну грошово-кредитну пол≥тику, щоб за рахунок зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей забезпечити високу зайн¤т≥сть чи монетизувати бюджетний деф≥цит, то крива попиту неминуче перем≥ститьс¤ з позиц≥њ ѕо1 у позиц≥ю ѕо2. ÷е може викликати короткочасне зростанн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ зайн¤тост≥ (до Qn), й установитьс¤ нова точка р≥вноваги м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю - 2, ¤к≥й в≥дпов≥датиме б≥льший р≥вень ц≥н - –2. «ростанн¤ зайн¤тост≥ ≥ зароб≥тноњ плати призведе до подорожчанн¤ робочоњ сили, що спричинить скороченн¤ виробництва ≥ пропозиц≥њ.  рива пропозиц≥њ ѕр1 поступово зм≥ститьс¤ вл≥во, в положенн¤ ѕр2, установитьс¤ нова точка р≥вноваги - 3 ≥ новий, ще б≥льш високий, р≥вень ц≥н - –3, (при попередньому ф≥зичному обс¤з≥ виробництва). ÷ей процес буде продовжуватис¤ доти, доки органи монетарного управл≥нн¤ робитимуть нов≥ спроби за рахунок ем≥с≥њ забезпечити високу зайн¤т≥сть ≥ економ≥чне зростанн¤. ” крањн≥ розпочнетьс¤ ≥нфл¤ц≥¤, зупинити ¤ку можна лише в≥дмовою в≥д ≥нфл¤ц≥йноњ монетарноњ пол≥тики.
 ейнс≥анц≥ сьогодн≥ принципово погоджуютьс¤ з тезою моне-тарист≥в, що ≥нфл¤ц≥¤ розвиваЇтьс¤ лише при тривалому зростанн≥ пропозиц≥њ грошей, можливому за л≥беральноњ грошово-кредитноњ пол≥тики. ¬они вже не заперечують, що д≥¤ затратних чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ, ¤к≥, на њхню думку, Ї ключовими, може призвести до безперервного ≥ швидкого зростанн¤ ц≥н лише за умови швидкого ≥ тривалого зростанн¤ пропозиц≥њ грошей, њх анал≥з розвитку ≥нфл¤ц≥йного процесу теж вписуЇтьс¤ в рамки перем≥щенн¤ кривих попиту ≥ пропозиц≥њ, показаних на рис. 5.2. ¬≥дм≥нн≥сть њхньоњ позиц≥њ в≥д монетари.стськоњ пол¤гаЇ лише в тому, що л≥беральну грошово-кредитну пол≥тику вони вважають передумовою ≥нфл¤ц≥њ, а першопричинами - чинники, пов'¤зан≥ з≥ збуренн¤м витрат ≥ пропозиц≥њ. “ому, на њхню думку, неможливо ефективно вир≥шити проблему стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ лише ужор-сточенн¤м монетарноњ пол≥тики, а потр≥бно "докопуватис¤" до першопричин њњ.
Ќа перший погл¤д, ц≥ розб≥жност≥ в погл¤дах монетарист≥в ≥ кейнс≥анц≥в щодо причин ≥нфл¤ц≥њ можуть видатис¤ несуттЇвими, пов'¤заними лише з пол≥тичними аспектами д≥¤льност≥ ур¤ду. Ќасправд≥ це не так. ÷¤ в≥дм≥нн≥сть маЇ важлив≥ практичн≥ насл≥дки. « позиц≥њ монетарист≥в випливаЇ той висновок дл¤ практики, що заходами жорсткоњ монетарноњ пол≥тики можна стримати ≥нфл¤ц≥ю ≥ створити спри¤тлив≥ умови дл¤ того, щоб економ≥ка самост≥йно могла подолати кризу. « позиц≥њ кейнс≥анц≥в можна зробити висновок, що монетарна пол≥тика не повинна заважати розв'¤занню внутр≥шн≥х суперечностей економ≥ки ≥ мусить бути наст≥льки л≥беральною, наск≥льки це потр≥бно, щоб забезпечити пропозиц≥ю грошей на необх≥дному р≥вн≥. “ому приб≥чники кейнс≥анських погл¤д≥в легко виправдовують ем≥с≥ю грошей дл¤ монетизац≥њ бюджетного деф≥циту, п≥дтриманн¤ високоњ зайн¤тост≥, зростанн¤ виробництва тощо. ≤ ур¤ди нер≥дко користуютьс¤ таким виправданн¤м, провод¤чи ¤вно ≥нфл¤ц≥йну пол≥тику, ¤к це було в ”крањн≥ в 1991-1993 pp.