5.7.
ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ѕ–ќ¬≈ƒ≈ЌЌя √–ќЎќ¬ќѓ –≈‘ќ–ћ» ¬ ” –јѓЌ≤
” 90-т≥ роки в ”крањн≥ була проведена широкомасштабна грошова реформа, ¤ка за
своњм характером може бути в≥днесена до категор≥њ повних або структурних
реформ. ƒо найхарактерн≥ших њњ особливостей належать: багаточинникова зумовлен≥сть
та багатоц≥льове спр¤муванн¤; тривалий пер≥од проведенн¤; застосуванн¤
тимчасових грошей ¤к перех≥дних та њх г≥первисоке знец≥ненн¤; створенн¤ в ход≥
реформи нового механ≥зму монетарного регулюванн¤; особлива соц≥альна
спр¤мован≥сть реформи та ≥н.
Ѕагаточинникова зумовлен≥сть грошовоњ реформи в ”крањн≥ пол¤гала в тому, що,
кр≥м суто економ≥чних причин, були ≥ досить могутн≥ пол≥тичн≥ припини њњ
проведенн¤. ”крањна з 1991 р. стала незалежною державою ≥ за новим статусом
повинна була мати власн≥ грош≥ ≥ власну грошову систему, здатну забезпечувати
ем≥с≥ю ≥ регулюванн¤ обороту нац≥ональних грошей. Ѕез вир≥шенн¤ цих завдань
год≥ було й вести мову про пол≥тичну самост≥йн≥сть та економ≥чну незалежн≥сть
”крањни. ѕ≥сл¤ виходу з≥ складу —–—– ”крањна опинилас¤ без власного ем≥с≥йного
центру,
а њњ рублев≥ грош≥ ви¤вилис¤ грошима не≥снуючоњ держави, ем≥с≥¤ ¤ких перейшла у
спадок до –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. —под≥ватис¤ в цих умовах на нормальне
забезпеченн¤ потреб обороту грошовою масою та проведенн¤ ”крањною самост≥йноњ
економ≥чноњ, ф≥нансовоњ ≥ монетарноњ пол≥тики не було жодних п≥дстав.
Ѕагатоц≥льове спр¤муванн¤ грошовоњ реформи пол¤гало в тому, що проведенн¤ њњ
мало щонаймеше три мети:
- створити нац≥ональн≥ грош≥ та грошову систему ¤к атрибут самост≥йност≥ ≥ механ≥зм
забезпеченн¤ незалежност≥ украњнськоњ держави;
- забезпечити стаб≥льн≥сть нац≥ональних грошей на р≥вн≥, достатньому дл¤
стимулюванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку крањни;
- сформувати ≥ ввести в д≥ю нов≥ методи та ≥нструменти регулюванн¤ грошового
обороту ≥ грошового ринку, адекватн≥ потребам ринковоњ економ≥ки.
“акий багатоц≥льовий характер та особлив≥ умови проведенн¤ реформи визначили
значну њњ тривал≥сть ≥ багатоетапн≥сть.
ƒовготривал≥сть реформи. –озпочалас¤ реформа в с≥чн≥ 1992 р. випуском у
гот≥вковий об≥г купоно-карбованц¤ багаторазового використанн¤, а зак≥нчилас¤ у
вересн≥ 1996 р. випуском в об≥г гривн≥, тобто тривала майже 5 рок≥в. Ѕеручи до
уваги вжит≥ за цей пер≥од заходи, можна вид≥лити к≥лька етап≥в реформи:
- перший етап (с≥чень - листопад 1992 p.), на ¤кому в об≥г було випущено
купоно-карбованець ≥ забезпечено його функц≥онуванн¤. Ќа цьому етап≥ ур¤д
”крањни розпочав формувати власний ем≥с≥йний механ≥зм ≥ одержав можлив≥сть
самост≥йно забезпечувати потреби обороту в грошов≥й мас≥;
- другий етап (листопад 1992 - серпень 1996 p.), на ¤кому украњнський
карбованець остаточно закр≥пивс¤ в оборот≥ ¤к Їдина нац≥ональна, хоч ≥
тимчасова, валюта, а також були створен≥ економ≥чн≥ та ф≥нансов≥ передумови дл¤
њњ стаб≥льного функц≥онуванн¤, насамперед ¤к засобу об≥гу та засобу платежу;
- трет≥й етап (вересень 1996 p.), ¤ким усп≥шно завершилас¤ грошова реформа
введенн¤м в оборот пост≥йноњ грошовоњ одиниц≥ гривн≥. «авершенн¤ реформи у
вересн≥ 1996 р. було п≥дготовлено усп≥хами њњ другого етапу: подоланн¤м
г≥пер≥нфл¤ц≥њ, вит≥сненн¤м з гот≥вкового об≥гу долара, пом≥тною трансформац≥Їю
на ринкових засадах економ≥ки, запровадженн¤м у практику нових метод≥в та
≥нструмент≥в монетарного регулюванн¤.
«астосуванн¤ тимчасових грошей та њх г≥первисоке знец≥ненн¤ не було заздалег≥дь
спроектованою ≥ св≥домо проведеною складовою грошовоњ реформи1. ¬ипуск
купоно-карбованц¤ багаторазового користуванн¤ був вимушеним кроком, пов'¤заним
з необх≥дн≥стю забезпеченн¤ потреб обороту грошовою масою, оск≥льки з вересн¤
1991 р. ÷ентральний банк –‘ перестав постачати в ”крањну гот≥вков≥ рубл≥, а
ном≥нальн≥ обс¤ги обороту стали швидко зростати внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ, що
розпочалас¤ п≥сл¤ л≥берал≥зац≥њ ц≥н. ўоб уникнути "гот≥вковоњ кризи",
≥ було прийн¤то р≥шенн¤ про випуск купоно-карбованц¤.
—початку передбачалос¤, що купоно-карбованець буде запроваджуватис¤
"м'¤ко", поступово зам≥н¤ючи в оборот≥ рубль, що забезпечить його
достатню стаб≥льн≥сть, а загальний терм≥н його використанн¤, ¤к тимчасових
грошей, не перевищить 4- 6 м≥с¤ц≥в. ѕроте фактично под≥њ розвивалис¤ зовс≥м за
≥ншим сценар≥Їм. ”же в кв≥тн≥ 1992 р. купоно-карбованець "заповнив"
весь гот≥вковий оборот, а рубль був повн≥стю вилучений. «ате рубль продовжував
обслуговувати весь безгот≥вковий оборот аж до листопада 1992 p., що негативно
впливало на стаб≥льн≥сть гот≥вкового купоно-карбованц¤, спри¤ло його швидкому
знец≥ненню.
” листопад≥ 1992 р. указом ѕрезидента "ѕро реформу грошовоњ системи
”крањни" купоно-карбованець не був зам≥нений пост≥йною валютою, а ще ширше
був запроваджений в оборот завд¤ки поширенню ≥ на безгот≥вкову сферу. « цього
часу в≥н став Їдиним на територ≥њ ”крањни оф≥ц≥йним засобом платежу п≥д назвою
"украњнський карбованець". “им самим було в основному вир≥шено перше
завданн¤ грошовоњ реформи з трьох, зазначених вище.
ќдержавши у своЇ повне розпор¤дженн¤ механ≥зм ем≥с≥њ тимчасових грошей, ур¤д та
ЌЅ” використали його на повну потужн≥сть дл¤ реал≥зац≥њ своЇњ ≥нфл¤ц≥йноњ
монетарноњ пол≥тики. «а два роки (1992-1993) маса грошей в оборот≥ за агрегатом
ћ2 зросла б≥льше н≥ж у 240 раз≥в. ¬≥дтак був створений досить зручний механ≥зм
моб≥л≥зац≥њ значних ф≥нансових ресурс≥в дл¤ покритт¤ надм≥рних бюджетних
витрат, спричинених невиваженою економ≥чною пол≥тикою. «умовлена ц≥Їю пол≥тикою
г≥пер≥нфл¤ц≥¤ стала характерною ознакою грошовоњ реформи в ”крањн≥ ≥ може
розгл¤датис¤ ¤к њњ складовий елемент, оск≥льки через нењ були знищен≥ вс≥
грошов≥ заощадженн¤ на другому етап≥ реформи .
—творенн¤ нового- (ринкового) механ≥зму монетарного регулюванн¤ ви¤вилос¤
характерною особлив≥стю грошовоњ реформи в ”крањн≥ з двох причин:
- до початку реформи такого механ≥зму в ”крањн≥ не було;
- дл¤ подоланн¤ г≥пер≥нфл¤ц≥њ ≥ переходу до анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики потр≥бно
було ¤кнайшвидше освоњти найефективн≥ш≥ ≥нструменти монетарного регулюванн¤.
« огл¤ду на ц≥ обставини на другому - п≥дготовчому - етап≥ реформи була
проведена, починаючи з 1994 p., велика робота щодо в≥дпрацюванн¤ метод≥в та
≥нструмент≥в анти≥нфл¤ц≥йного спр¤муванн¤: л≥берал≥зовано механ≥зми ц≥но- та
курсоутворенн¤, почали формуватис¤ ринки ц≥нних папер≥в, валютний, кредитний
ринки, запроваджуватис¤ в банк≥вську практику так≥ монетарн≥ ≥нструменти, ¤к
пол≥тика обл≥кового процента, обов'¤зкове резервуванн¤, пол≥тика
реф≥нансуванн¤, операц≥њ на в≥дкритому ринку та ≥н. ѕрот¤гом 1994-1995 pp. ц≥
методи та ≥нструменти були широко апробован≥ в д≥¤льност≥ ЌЅ” дл¤ подоланн¤
≥нфл¤ц≥њ, що спри¤ло створенню передумов дл¤ завершенн¤ реформи в 1996 р. якраз
на ц≥й основ≥ ЌЅ” вдаЇтьс¤ п≥дтримувати в≥дносну стаб≥льн≥сть гривн≥ в
п≥сл¤реформений пер≥од.
„и не найскладн≥шою особлив≥стю грошовоњ реформи в ”крањн≥ Ї њњ соц≥альний
аспект. як в≥домо з≥ св≥товоњ практики, п≥дготовка ≥ проведенн¤ будь-¤коњ
грошовоњ реформи вимагаЇ додаткових ф≥нансових витрат, ¤к≥ переважно
перекладаютьс¤ на плеч≥ широкого загалу населенн¤.
¬ ”крањн≥ на завершальному етап≥ при випуску в об≥г гривн≥ була проведена
деном≥нац≥¤ за сп≥вв≥дношенн¤м 1:100000 вс≥х ц≥нових показник≥в, ус≥х запас≥в
грошей (гот≥вкових ≥ безгот≥вкових) ≥ вс≥х поточних доход≥в дл¤ вс≥х категор≥й
ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, незалежно в≥д обс¤гу пред'¤влених до обм≥ну запас≥в
грошей ≥ розм≥ру поточних доход≥в. “ака пропорц≥¤ обм≥ну, ¤к зазначалос¤ вище,
була вибрана не випадково - вона в≥дпов≥дала р≥вню ≥нфл¤ц≥њ за 1991-1996 р. ¬се
це дало п≥дстави говорити багатьом анал≥тикам нашоњ реформи про њњ
неконф≥скац≥йний, прозорий, соц≥альне справедливий характер. ѕроте в таких
оц≥нках не враховуютьс¤ т≥ т¤готи, ¤ких зазначало населенн¤ на першому та
другому етапах реформи. Ќасамперед це втрата населенн¤м своњх заощаджень,
зокрема розм≥щених в ќщадному банку ≥ не ≥ндексованих на р≥вень ≥нфл¤ц≥њ. ѕри
проведенн≥ деном≥нац≥њ у вересн≥ 1996 р. б≥льш≥сть ≥з них перетворилас¤ у
м≥зерн≥ величини.
якби ц≥ заощадженн¤ були своЇчасно ≥ндексован≥, то проводити реформу в 1996 р.
довелось би зовс≥м по-≥ншому. јдже на той час в ”крањн≥ з'¤вивс¤ певний
прошарок "нових украњнц≥в", ¤к≥ нагромадили значн≥ запаси грошей на
спекул¤тивних операц≥¤х, в т≥ньовому б≥знес≥, через незаконне використанн¤
≥нфл¤ц≥йного п≥двищенн¤ ц≥н тощо. „астину таких запас≥в грошей довелось би
конф≥скувати в ход≥ реформи, переклавши основний т¤гар њњ на плеч≥ њх
власник≥в. “аку реформу не можна було б назвати некон-ф≥скац≥йною, зате вона
була б справд≥ соц≥альне справедливою.
ќтже, своЇю реформою ”крањна ще раз п≥дтвердила загальне правило покладанн¤
основного ф≥нансового т¤гар¤, пов'¤заного з реформою, на плеч≥ широких верств
населенн¤. Ќа жаль, тривала стагнац≥¤ економ≥ки п≥сл¤ грошовоњ реформи не даЇ
над≥й на те, що ц≥ верстви населенн¤ одержать в≥дпов≥дний виграш завд¤ки
запровадженню сталих грошей. Ѕ≥льше того, тривал≥ затримки з виплатами пенс≥й
та зароб≥тноњ плати, ¤к≥ допускаютьс¤ заради стаб≥л≥зац≥њ гривн≥ п≥сл¤ реформи,
завдають найб≥льших збитк≥в тим групам населенн¤, ¤к≥ втратили заощадженн¤ на
стад≥њ п≥дготовки реформи.
Ќаступна стор≥нка >>>
|
