"√рош≥ та кредит", за редакц≥Їю ћ.≤.—авлука.
<<ѕовернутис¤ до зм≥сту

6.4. ¬јЋё“Ќ≤ —»—“≈ћ» “ј ¬јЋё“Ќј ѕќЋ≤“» ј. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ‘ќ–ћ”¬јЌЌя ¬јЋё“Ќќѓ —»—“≈ћ» ” –јѓЌ»
¬алютна система - це орган≥зац≥йно-правова форма реал≥зац≥њ валютних в≥дносин у межах певного економ≥чного простору. ÷≥ меж≥ зб≥гаютьс¤ з межами в≥дпов≥дних валютних ринк≥в. “ому валютн≥ системи теж под≥л¤ютьс¤ на три види: нац≥ональн≥, м≥жнародн≥ (рег≥ональн≥) ≥ св≥тову. «б≥г меж окремих валютних ринк≥в ≥ валютних систем забезпечуЇ њх внутр≥шню Їдн≥сть: ринок створюЇ економ≥чну основу дл¤ системи, а система Ї механ≥змом забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ ≥ регулюванн¤ ринку.
Ќац≥ональн≥ валютн≥ системи базуютьс¤ на нац≥ональних грошах ≥, по сут≥, Ї складовими грошових систем окремих крањн. як ≥ ц≥ останн≥, вони визначаютьс¤ загальнодержавним законодавством.
ћ≥жнародн≥ та св≥това валютн≥ системи ірунтуютьс¤ на багатьох валютах пров≥дних крањн св≥ту та м≥жнародних (колективних) валютах (Ївро, —ƒ– та ≥н.) ≥ формуютьс¤ на п≥дстав≥ м≥ждержавних угод та св≥тових традиц≥й.
як орган≥зац≥йно-правове ¤вище нац≥ональна валютна система складаЇтьс¤ з ц≥лого р¤ду елемент≥в. ќсновними з них Ї:
1. Ќазва, купюрн≥сть та характер ем≥с≥њ нац≥ональноњ валюти. ¬ ”крањн≥ нац≥ональна валюта називаЇтьс¤ гривнею.
2. —туп≥нь конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти. ”крањнська нац≥ональна валюта гривн¤ Ї частково в≥льно конвертованою. ¬ерховна –ада ”крањни ратиф≥кувала угоду про приЇднанн¤ до VIII статт≥ —татуту ћ¬‘, ¤кою передбачено в≥льну конвертова-н≥сть нац≥ональноњ валюти в ≥ноземну з операц≥й за поточними платежами. v
3. –ежим курсу нац≥ональноњ валюти. «аконодавче визначенн¤ режиму валютного курсу ¬ерховна –ада ”крањни поклала на  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в та ЌЅ”. –ежим валютного курсу поступово зм≥нювавс¤ в≥д жорсткоњ ф≥ксац≥њ до регульованого плаванн¤ (у межах "валютного коридору") ≥ до в≥льного плаванн¤, що було введене в 2000 р.
4. –ежим використанн¤ ≥ноземноњ валюти на нац≥ональн≥й територ≥њ в загальному економ≥чному оборот≥. «вичайно цей режим зводитьс¤ до повноњ заборони, або до заборони з де¤кими вин¤тками дл¤ окремих вид≥в платеж≥в. ¬ ”крањн≥ заборона на використанн¤ ≥нвалюти у внутр≥шн≥х платежах була введена лише в 1995 p., хоч за де¤кими платежами дозволено њњ використанн¤ ≥ зараз: наданн¤ ≥нвалютних позичок банками, оплата послуг, пов'¤заних ≥з зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю (оплата ав≥аквитк≥в на м≥жнародних ав≥ал≥н≥¤х, оплата митних послуг тощо) та в ≥нших, визначених ЌЅ” випадках.
5. –ежим формуванн¤ ≥ використанн¤ державних золотовалютних резерв≥в. ¬≥н* установлюЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональних грошей ≥ може про¤вл¤тис¤ дво¤ко:
- у форм≥ жорсткоњ прив'¤зки нац≥ональноњ валюти до певноњ ≥ноземноњ (нац≥ональноњ чи колективноњ) з установленн¤м ф≥ксованого курсу њњ до ц≥Їњ валюти. «а такого режиму ≥ноземна валюта перетворюЇтьс¤ в забезпеченн¤ нац≥ональних грошей, тобто державн≥ запаси њњ повинн≥ на 100% забезпечувати на¤вну в оборот≥ масу нац≥ональних грошей. ≈м≥с≥¤ останн≥х зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки через куп≥влю ц≥Їњ валюти на внутр≥шньому ринку, а вилученн¤ з обороту- через њњ продаж. «а такого режиму курс нац≥ональноњ валюти "плаваЇ" разом з курсом базовоњ ≥ноземноњ валюти, а центральний банк крањни втрачаЇ окрем≥ своњ функц≥њ, зокрема функц≥ю кредитора останньоњ ≥нстанц≥њ, певною м≥рою втрачаЇ св≥й статус органу монетарноњ пол≥тики. Ќе випадково грошову систему за такого режиму у св≥тов≥й практиц≥ називають системою "валютного бюро", а центральний банк стаЇ органом такого бюро;
- у форм≥ використанн¤ валютних запас≥в дл¤ п≥дтриманн¤ р≥вноваги на нац≥ональному валютному ринку з метою стаб≥л≥зац≥њ зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ вартост≥ грошей при збереженн≥ незалежност≥ центрального банку в проведенн≥ нац≥ональноњ монетарноњ пол≥тики та виконанн≥ ним ус≥х традиц≥йних функц≥й. ”крањна в себе ввела ¤краз цей режим використанн¤ золотовалютних резерв≥в.
6. –ежим валютних обмежень, ¤к≥ ввод¤тьс¤ чи скасовуютьс¤ законодавчим органом залежно в≥д економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥. якщо економ≥ка розбалансована, нац≥ональн≥ грош≥ не стаб≥льн≥, в крањн≥ ввод¤тьс¤ певн≥ заборони, обмеженн¤, л≥м≥туванн¤ тощо на операц≥њ з ≥ноземною валютою. “ак, в ”крањн≥ в пер≥од загостренн¤ економ≥чноњ ≥ ф≥нансовоњ кризи було введено обмеженн¤ на в≥дкритт¤ юридичними особами рахунк≥в в ≥ноземних банках ≥ заборонено переведенн¤ на них ≥нвалюти; експортерам заборон¤лос¤ в≥льно розпор¤джатис¤ своЇю валютною виручкою, ≥ вони зобов'¤зан≥ були повн≥стю чи частково продавати њњ на валютному ринку тощо. ” м≥ру пол≥пшенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ под≥бн≥ обмеженн¤ послаблювалис¤ чи зовс≥м скасовувалис¤. –озвинут≥ крањни в останн≥ дес¤тил≥тт¤ взагал≥ скасували валютн≥ обмеженн¤.
7. –егламентац≥¤ внутр≥шнього валютного ринку ≥ ринку дорогоц≥нних метал≥в. Ќормативними актами визначаЇтьс¤ в ”крањн≥ пор¤док функц≥онуванн¤ б≥ржового ринку, м≥жбанк≥вського валютного ринку; центральний банк зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в з валютних операц≥й, видаЇ дозволи юридичним особам-резидентам на в≥дкритт¤ рахунк≥в в ≥ноземних банках, контролюЇ надходженн¤ виручки експортер≥в у крањну. –егламентуЇтьс¤ режим поточних ≥ строкових вклад≥в в ≥ноземн≥й валют≥. ƒо 1998р. в ”крањн≥ не дозвол¤лось зд≥йснювати на ринку операц≥њ з дорогоц≥нними металами. ” м≥ру оздоровленн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ режим валютного ринку стаЇ все б≥льш л≥беральним.
8. –егламентац≥¤ м≥жнародних розрахунк≥в та м≥жнародних кредитних в≥дносин. Ќормативними актами ”крањни ч≥тко регламентуЇтьс¤: пор¤док в≥дкритт¤ в наших банках кореспондентських рахунк≥в ≥ноземних банк≥в, ≥ навпаки; пор¤док зд≥йсненн¤ платеж≥в за окремими видами комерц≥йних операц≥й та форм розрахунк≥в; пор¤док переказуванн¤ ≥ноземноњ валюти за кордон ф≥зичними особами тощо.
9. ¬изначенн¤ нац≥ональних орган≥в, на ¤к≥ покладаЇтьс¤ проведенн¤ валютноњ пол≥тики, њхн≥х прав та обов'¤зк≥в у ц≥й сфер≥. “акими органами в ”крањн≥ е:
-  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
- Ќац≥ональний банк ”крањни;
- ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤;
- ƒержавний митний ком≥тет;
- ћ≥н≥стерство зв'¤зку ”крањни.
” визначенн≥ ц≥лей та завдань валютноњ пол≥тики на певний пер≥од, кр≥м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та ЌЅ”, беруть участь јдм≥н≥страц≥¤ ѕрезидента та ¬ерховна –ада ”крањни. ¬алютне регулюванн¤ ≥ валютний контроль у крањн≥ зд≥йснюЇ ЌЅ”, ¤кий маЇ право делегувати частину цих функц≥й на вибран≥ комерц≥йн≥ банки, надавши њм л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й та статус агент≥в з валютного контролю (уповноважених банк≥в).
ќргани ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ зд≥йснюють контроль за валютними операц≥¤ми, що провод¤тьс¤ на територ≥њ ”крањни резидентами та нерезидентами.
ќргани ƒержавного митного ком≥тету контролюють додержанн¤ правил перем≥щенн¤ валютних ц≥нностей через митний кордон ”крањни.
ќргани ћ≥н≥стерства зв'¤зку контролюють додержанн¤ правил поштових переказ≥в та пересиланн¤ валютних ц≥нностей через державний кордон.
«азначен≥ державн≥ органи та комерц≥йн≥ банки створюють ≥нфраструктуру валютноњ системи, у центр≥ ¤коњ знаходитьс¤ ЌЅ”
¤к орган державного валютного регулюванн¤ ≥ контролю. «агальна схема елементноњ структури та призначенн¤ нац≥ональноњ валютноњ системи наведена на рис. 6.3.
мал. 43

” м≥ру ≥нтеграц≥њ нац≥ональних економ≥к у м≥жнародн≥ (рег≥ональн≥) структури та у св≥тову економ≥ку сформувалис¤ й усп≥шно функц≥онують м≥жнародн≥ (рег≥ональн≥) та св≥това валютн≥ системи, ¤к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою та з нац≥ональними валютними системами крањн-учасниць (структура та механ≥зм функц≥онуванн¤ цих систем та зв'¤зки з ними ”крањни будуть розгл¤нут≥ в розд≥л≥ 6.6).
¬ажливим призначенн¤м нац≥ональноњ валютноњ системи Ї розробленн¤ ≥ реал≥зац≥¤ державноњ валютноњ пол≥тики ¤к сукупност≥ орган≥зац≥йно-правових та економ≥чних заход≥в у сфер≥ м≥жнародних валютних в≥дносин, спр¤мованих на дос¤гненн¤ визначених державою ц≥лей.
 ≥нцевими ц≥л¤ми валютноњ пол≥тики Ї стратег≥чн≥ ц≥л≥ монетарноњ пол≥тики взагал≥ - зростанн¤ зайн¤тост≥ та виробництва ¬¬ѕ, стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н. ћехан≥зм валютноњ пол≥тики пов'¤заний також з пром≥жними та тактичними ц≥л¤ми монетарноњ пол≥тики, оск≥льки маЇ можлив≥сть впливати своњми ≥нструментами на основн≥ монетарн≥ ≥ндикатори - масу грошей в оборот≥ та процентну ставку.
 р≥м загальномонетарних ц≥лей, валютна пол≥тика маЇ своњ специф≥чн≥ ц≥л≥, що реал≥зуютьс¤ переважно у валютн≥й сфер≥, ≥ теж справл¤ють ≥стотний вплив на розвиток реального сектора економ≥ки. ÷е, зокрема:
- л≥берал≥зац≥¤ валютних в≥дносин у крањн≥;
- забезпеченн¤ збалансованост≥ плат≥жного балансу та стаб≥льних джерел надходженн¤ ≥ноземноњ валюти на нац≥ональний ринок;
- забезпеченн¤ високого р≥вн¤ конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти;
- захист ≥ноземних та нац≥ональних ≥нвестиц≥й у крањн≥;
- забезпеченн¤ стаб≥льност≥ курсу нац≥ональноњ валюти.
ƒос¤гненн¤ ц≥лей валютноњ пол≥тики забезпечуЇтьс¤ через законодавче регулюванн¤ валютних в≥дносин (валютне регулюванн¤) ≥ контроль за виконанн¤м установлених вимог, норм ≥ правил (валютний контроль). “ому пон¤тт¤ валютноњ пол≥тики ≥ валютного регулюванн¤ т≥сно м≥ж собою пов'¤зан≥. ѕри широкому трактуванн≥ валютноњ пол≥тики валютне регулюванн¤ ≥ контроль Ї, по сут≥, њњ складовими. ƒо складу валютноњ пол≥тики входить також м≥жнародне валютне сп≥вроб≥тництво, у тому числ≥ з м≥жнародними валютно-ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми.
¬алютне регулюванн¤ - це д≥¤льн≥сть держави та уповноважених нею орган≥в щодо регламентац≥њ валютних в≥дносин економ≥чних, суб'Їкт≥в та њх д≥¤льност≥ на валютному ринку. “ака регламентац≥¤ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою поширюЇтьс¤ на вс≥ складов≥ валютних в≥дносин та валютного ринку, ≥ насамперед на:
- процес курсоутворенн¤;
- виконанн¤ плат≥жноњ функц≥њ ≥ноземною валютою на внутр≥шн≥х ринках крањни;
- д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в та ≥нших структур на валютному ринку;
- зд≥йсненн¤ м≥жнародних платеж≥в за поточними операц≥¤ми плат≥жного балансу;
- зд≥йсненн¤ м≥жнародних платеж≥в за кап≥тальними операц≥¤ми плат≥жного балансу та розвиток ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку крањни;
- ввезенн¤ та вивезенн¤ валютних ц≥нностей через державний кордон;
- кредитн≥ в≥дносини резидент≥в з нерезидентами;
- формуванн¤ та використанн¤ золотовалютних резерв≥в. ≈фективн≥сть регламентац≥њ валютних в≥дносин за вказаними напр¤мками значною м≥рою залежить в≥д к≥лькост≥ ≥ ступен¤ певних обмежень щодо кожного з них. „ерез введенн¤ чи посиленн¤, скасуванн¤ чи послабленн¤ таких обмежень органи валютного регулюванн¤ мають можлив≥сть скеровувати валютн≥ потоки в найвиг≥дн≥ших дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки напр¤мах та обс¤гах.
¬алютн≥ обмеженн¤ Ї досить потужним, ефективним ≥ оперативним ≥нструментом валютноњ пол≥тики. «апровадивши чи скасувавши те чи ≥нше обмеженн¤ (у вигл¤д≥ норми, заборони, правила тощо), держава маЇ можлив≥сть негайно ≥ досить в≥дчутно вплинути на певний валютний пот≥к у напр¤м≥, що в≥дпов≥даЇ сучасн≥й ситуац≥њ в економ≥ц≥ чи на грошовому ринку. ¬одночас цей ≥нструмент маЇ переважно адм≥н≥стративний характер ≥ суперечить тенденц≥њ л≥берал≥зац≥њ валютних в≥дносин. «а сучасноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ це один ≥з ключових валютних ≥нструмент≥в, проте в перспектив≥ його роль знизитьс¤.
Ќайб≥льш жорсткими обмеженн¤ми, що застосовувалис¤ ЌЅ” в його валютн≥й пол≥тиц≥ перех≥дного пер≥оду, були:
- введенн¤ обов'¤зкового продажу п≥дприЇмствами експортноњ виручки в ≥нвалют≥ (на 100% чи на 50%);
- заборона (чи обмеженн¤) наданн¤ п≥дприЇмствами-рези-ƒентами комерц≥йного кредиту контрагентам-нерезидентам;
- заборона спекул¤тивних валютних операц≥й на ринку;
- заборона резидентам, у тому числ≥ банкам, надавати грошов≥ позички нерезидентам за рахунок ресурс≥в, моб≥л≥зованих ”середин≥ крањни. “ак≥ позички дозвол¤ютьс¤ т≥льки за рахунок кошт≥в, позичених на зовн≥шньому ринку;
- заборона вивозу валютних кошт≥в юридичних ос≥б без дозволу ЌЅ” та ф≥зичним особам понад встановлену норму;
- контроль за пр¤мими ≥нвестиц≥¤ми, спр¤мований на збалансуванн¤ пр¤мих ≥нвестиц≥й резидент≥в за кордоном ≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й нерезидент≥в в ”крањн≥;
- л≥м≥туванн¤ валютноњ позиц≥њ комерц≥йних банк≥в-рези-дент≥в та контроль за дотриманн¤м установлених норматив≥в в≥дкритоњ позиц≥њ ;
- жорстка ф≥ксац≥¤ валютного курсу нац≥ональноњ валюти.  р≥м валютних обмежень, практика валютного регулюванн¤ виробила ще р¤д метод≥в (≥нструмент≥в), ¤к≥ забезпечують переважно економ≥чний вплив на валютн≥ в≥дносини. ÷е, зокрема:
- курсова пол≥тика;
- обл≥кова (дисконтна) пол≥тика та ≥нш≥ ≥нструменти монетарноњ пол≥тики;
- валютна ≥нтервенц≥¤ (дев≥зна пол≥тика);
- регулюванн¤ сальдо плат≥жного балансу;
- формуванн¤ та використанн¤ золотовалютних резерв≥в.  урсова пол≥тика пол¤гаЇ в ц≥леспр¤мованому проведенн≥
комплексу заход≥в з метою корекц≥њ курсу нац≥ональноњ валюти. якщо така корекц≥¤ спр¤мована на зниженн¤ обм≥нного курсу, то курсова пол≥тика називаЇтьс¤ пол≥тикою девальвац≥њ. ƒевальвац≥¤ нац≥ональноњ валюти спри¤Ї п≥двищенню конкурентоспроможност≥ нац≥онального виробництва, посиленню торговельних позиц≥й крањни на св≥товому ринку та стимулюванню експорту. –азом з тим пол≥тика девальвац≥њ може негативно впливати на позиц≥њ ≥мпортер≥в, бо њм доведетьс¤ купувати ≥нвалюту за вищим курсом. ÷е може спровокувати зростанн¤ ц≥н на ≥мпортн≥ товари. “ому при запровадженн≥ пол≥тики девальвац≥њ потр≥бно добре зважити ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ насл≥дки. якщо крањна багато ≥мпортуЇ виробничих ресурс≥в (енергетичних,1 сировинних тощо), то втрати ≥мпортер≥в можуть повн≥стю перекрити виграш експортер≥в ≥ при цьому розпочнетьс¤ ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н.
якщо ц≥ллю курсовоњ пол≥тики визнаЇтьс¤ п≥двищенн¤ обм≥нного курсу, то вона називаЇтьс¤ пол≥тикою ревальвац≥њ. ÷¤ пол≥тика стимулюЇ розвиток ≥мпорту, оск≥льки ≥мпортери дл¤ своњх платеж≥в за кордоном купуватимуть ≥нвалюту за нижчим курсом.
Ѕуде зб≥льшуватис¤ пропозиц≥¤ на товарних ринках, що позитивно впливатиме на стаб≥льн≥сть ц≥н. —корочуватимутьс¤ виробнич≥ витрати на п≥дприЇмствах з великим споживанн¤м ≥мпортованих енерг≥њ, сировини, матер≥ал≥в, комплектуючих. –азом з тим п≥дпри-Їмства-експортери за пол≥тики ревальвац≥њ зазнаватимуть втрат. якщо одночасно вони не Ї великими "споживачами ≥мпорту", то можуть послабити своњ конкурентн≥ позиц≥њ на св≥товому ринку. “ому пол≥тику ревальвац≥њ потр≥бно застосовувати теж надто обережно ≥ виважено.
ќбл≥кова (дисконтна) пол≥тика центрального банку пол¤гаЇ в ц≥леспр¤мованому п≥двищенн≥ чи зниженн≥ обл≥ковоњ ставки та в≥дпов≥дн≥й зм≥н≥ ставки депозитного та позичкового процента. якщо процентн≥ ставки зб≥льшуютьс¤, то зменшуЇтьс¤ маса нац≥ональних грошей в оборот≥, знижуЇтьс¤ в≥дплив в≥льних кап≥тал≥в за кордон, зростаЇ приплив ≥ноземноњ валюти (в≥льних кап≥тал≥в) з-за кордону. ¬се це спри¤Ї зростанню курсу нац≥ональноњ валюти, зм≥цненню њњ позиц≥й на валютному ринку1. ѕри зниженн≥ обл≥ковоњ ставки весь процес впливу на валютний ринок в≥дбуваЇтьс¤ у зворотному напр¤м≥.
” такий же спос≥б - через регулюванн¤ маси грошей в оборот≥ - можна впливати на кон'юнктуру валютного ринку за допомогою ≥нших ≥нструмент≥в монетарноњ пол≥тики - зм≥ною норми обов'¤зкового резервуванн¤, операц≥¤ми на в≥дкритому ринку тощо.
¬алютна ≥нтервенц≥¤ пол¤гаЇ в оперативному п≥дтриманн≥ валютного ринку в стан≥ р≥вноваги шл¤хом зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤ куп≥вл≥ чи продажу центральним банком ≥ноземноњ валюти за нац≥ональну. ўоб зупинити пад≥нн¤ курсу нац≥ональноњ валюти ≥ зростанн¤ курсу ≥ноземноњ валюти, центральний банк повинен зб≥льшити продаж ≥ноземноњ валюти на ринку, п≥дн¤вши цим њњ пропозиц≥ю до на¤вного попиту. ≤ навпаки, щоб зупинити п≥двищенн¤ курсу нац≥ональноњ валюти ≥ пад≥нн¤ курсу ≥ноземноњ, в≥н повинен зменшити продаж чи зб≥льшити куп≥влю останньоњ. «астосовуючи то один, то другий з цих ≥нструмент≥в, центральний банк може тривалий час п≥дтримувати валютний ринок ≥ курс у стан≥ р≥вноваги. ƒл¤ цього в≥н повинен мати достатн≥й обс¤г валютних резерв≥в. ¬алютн≥ ≥нтервенц≥њ дуже широко застосовуютьс¤ у св≥тов≥й практиц≥ валютного регулюванн¤. јктивно застосовуЇ його також ЌЅ”, пер≥одично скуповуючи ≥ноземну валюту, а також продаючи њњ у раз≥ пог≥ршенн¤ кон'юнктури валютного ринку.'
ѕроте сл≥д мати на уваз≥, що валютн≥ ≥нтервенц≥њ впливають не т≥льки на кон'юнктуру валютного ринку ≥ динам≥ку валютного курсу, а й на кон'юнктуру ринку грошей та товарних ринк≥в. јдже продаж ≥ноземноњ валюти за нац≥ональну призводить до зменшенн¤ маси грошей в оборот≥ ≥ пропозиц≥њ грошей, що спричинюЇ зростанн¤ р≥вн¤ процента, скороченн¤ платоспроможного попиту. ўоб уникнути негативного впливу под≥бних насл≥дк≥в валютноњ ≥нтервенц≥њ на реальний сектор економ≥ки, одночасно з операц≥¤ми валютноњ ≥нтервенц≥њ провод¤ть стерил≥зуюч≥ операц≥њ на в≥дкритому ринку протилежного спр¤муванн¤: у раз≥ продажу ≥ноземноњ валюти на валютному ринку на таку ж суму на в≥дкритому ринку купують ц≥нн≥ папери, а при куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти продають ц≥нн≥ папери. “ак≥ операц≥њ називаютьс¤ стерил≥зованою ≥нтервенц≥Їю.
ќсобливу роль у валютному регулюванн≥ в≥д≥грають так≥ ≥нструменти, ¤к плат≥жний баланс та золотовалютн≥ резерви. ўоб ірунтовн≥ше вивчити механ≥зм њх д≥њ, ц≥ питанн¤ будуть розгл¤нут≥ в п≥дрозд≥л≥ 6.5.
ќсобливост≥ формуванн¤ валютноњ системи ”крањни. ‘ормуванн¤ валютноњ системи ”крањни розпочалос¤ одночасно з формуванн¤м нац≥ональноњ грошовоњ системи, складовою ¤коњ вона Ї. ”же «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", ухваленому 1991 p., були сформован≥ де¤к≥ правов≥ норми щодо орган≥зац≥њ валютного регулюванн¤ ≥ контролю в ”крањн≥: установлено л≥цензуванн¤ ЌЅ” комерц≥йних банк≥в на зд≥йсненн¤ операц≥й в ≥ноземн≥й валют≥ (ст. 50); дозволенб ЌЅ” купувати ≥ продавати ≥ноземну валюту, представл¤ти ≥нтереси ”крањни у в≥дносинах з центральними банками ≥нших крањн та у м≥жнародних валютно-ф≥нансових органах; зобов'¤зано ЌЅ” орган≥зувати накопиченн¤ та збер≥ганн¤ золотовалютних резерв≥в (ст. 8). ÷е були перш≥ кроки до перетворенн¤ ЌЅ” в центральний орган валютного регулюванн¤ крањни, що започаткували перший етап розбудови валютноњ системи.
ѕроте подальший розвиток валютноњ системи ≥стотно гальмувавс¤ ≥ ускладнювавс¤ тривалою ≥ глибокою кризою, що охопила вс≥ сфери сусп≥льного житт¤, масштабним хаосом в управл≥нн≥ економ≥кою.
ћайже до к≥нц¤ 1992 p., поки ”крањна перебувала в рублев≥й зон≥, вона змушена була керуватис¤ переважно валютним законодавством —–—– та традиц≥¤ми, ¤к≥ перейшли з рад¤нськоњ практики. «окрема, продовжувалас¤ рад¤нська практика обов'¤зкового продажу держав≥ 50% валютноњ виручки експортер≥в за надто завищеним курсом рубл¤. ƒ≥¤ли ≥нш≥ досить жорстк≥ валютн≥ обмеженн¤. ¬се це не спри¤ло розвитков≥ валютних в≥дносин, штовхало п≥дприЇмства на шл¤х т≥н≥зац≥њ своњх валютних операц≥й, на приховуванн¤ валютних кошт≥в за кордоном. «а експертними оц≥нками в≥дплив кошт≥в за кордон т≥льки в 1992 р. становив близько 10-12 млрд дол. —Ўј.
ƒо практичноњ розбудови власноњ валютноњ системи ”крањна приступила з виходом з рублевоњ зони, проголошеним ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро реформу грошовоњ системи ”крањни" в≥д 16 листопада 1992 р. ÷им указом було визначено статус рубл¤ ¤к ≥ноземноњ валюти й упор¤дковано використанн¤ ≥ноземноњ валюти на територ≥њ ”крањни. ™диним законним плат≥жним засобом визнававс¤ украњнський карбованець, а рос≥йський рубль, що перебував на рахунках в украњнських банках, п≥дл¤гав обм≥ну на карбованц≥ за сп≥вв≥дношенн¤м 1 : 1. як валютн≥ кошти, що могли конвертуватис¤ по-≥ншому, визнавалис¤ лише рублев≥ залишки на кореспондентських рахунках украњнських банк≥в в ≥ноземних банках. –озпочалос¤ оф≥ц≥йне котируванн¤ украњнського карбованц¤ до рос≥йського рубл¤.
ƒл¤ п≥дтриманн¤ украњнського карбованц¤ на валютному ринку було вжито ц≥лий р¤д обмежувальних та ф≥скальних заход≥в:
- введено 100-процентний продаж експортерами валютноњ виручки держав≥ за оф≥ц≥йним курсом;
- ≥стотно п≥двищувались акцизн≥ збори з ц≥лого р¤ду ≥мпортних товар≥в;
- проведено девальвац≥ю карбованц¤ в≥дносно рубл¤;
- п≥двищено до 80% ставку реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в, тобто п≥дн¤то до р≥вн¤, ¤кий ≥снував у –ос≥њ;
- оф≥ц≥йно започатковано створенн¤ державного золотовалютного резерву.
ѕроте вс≥ ц≥ заходи не дали бажаного результату. —кор≥ше навпаки, в≥дбулос¤ ужорсточенн¤ валютного ринку, ¤ке зупинило його розвиток: припинивс¤ приплив ≥нвалюти на ринок, посилилис¤ тенденц≥њ приховуванн¤ валюти, т≥н≥зац≥њ валютних операц≥й, доларизац≥њ грошового обороту тощо. Ќам≥тилос¤ прискорене пад≥нн¤ курсу карбованц¤. ÷ьому спри¤ла по¤ва девальвац≥йних оч≥кувань та правова невизначен≥сть ≥ неупо-р¤дкован≥сть валютних в≥дносин.
ўоб зупинити ц≥ тенденц≥њ, 19 лютого 1993 р.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в прийн¤в ƒекрет "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю", ¤ким було проголошено курс на л≥берал≥зац≥ю валютного ринку, запровадженн¤ д≥йового механ≥зму валютного регулюванн¤ ≥ контролю. «окрема, остаточно визначено статус украњнського карбованц¤ ¤к Їдиного законного плат≥жного засобу, установлено пор¤док визначенн¤ валютного курсу карбованц¤ за результатами торг≥в на м≥жбанк≥вському валютному ринку, визначен≥ загальн≥ принципи валютного регулюванн¤ ≥ контролю та покладено його орган≥зац≥ю на ЌЅ”, передбачено в≥дпов≥дальн≥сть резидент≥в за порушенн¤ норм валютного законодавства тощо.
Ќа виконанн¤ положень указаного ƒекрету було вдв≥ч≥ знижено норму обов'¤зкового продажу держав≥ валютноњ виручки експортерами - з≥ 100% за завищеним оф≥ц≥йним курсом до 50% за б≥льш реальним ринковим курсом. ÷е спри¤ло пом≥тн≥й актив≥зац≥њ валютного ринку - за к≥лька м≥с¤ц≥в пропозиц≥¤ долара на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥ (”ћ¬Ѕ) зросла майже в 10 раз≥в. ” кв≥тн≥ 1993 р. розпочалис¤ торги з н≥мецькоњ марки та рос≥йського рубл¤.
ѕроте ц≥ позитивн≥ процеси у валютн≥й сфер≥ в≥дбувалис¤ на фон≥ г≥первисокоњ ≥нфл¤ц≥њ ≥ нер≥дко суперечили завданн¤м стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ. —кладалос¤ враженн¤, що л≥берал≥зац≥¤ валютного ринку, перех≥д до ринкового курсоутворенн¤ Ї причиною посиленн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ќсобливо виразно ≥нфл¤ц≥йн≥ насл≥дки девальвац≥њ карбованц¤ про¤вл¤лис¤ по товарах так званого критичного ≥мпорту - нафти ≥ нафтопродукт≥в, газу, медикамент≥в, м≥неральних добрив тощо: ц≥ни на них зростали .пропорц≥йно пад≥нню курсу гривн≥.
ўоб стримати зростанн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ та витрат на оплату "критичного ≥мпорту",  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни 9 серпн¤ 1993 р. видав розпор¤дженн¤ про директивну ф≥ксац≥ю курсу карбованц¤ до долара —Ўј, н≥мецькоњ марки та рос≥йського рубл¤. ќдночасно вводилос¤ обмеженн¤ ринкового механ≥зму використанн¤ ≥ноземноњ валюти ≥ вводивс¤ адм≥н≥стративний њњ розпод≥л через так званий “ендерний ком≥тет, ¤кий д≥¤в при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в. «а новим пор¤дком експортери зобов'¤зан≥ були 40% валютноњ виручки продавати ур¤дов≥ через “ендерний ком≥тет за ф≥ксованим курсом 12 610 крб. за 1 дол. —Ўј, ¤кий був ¤вно заниженим; 10% - ЌЅ” за курсом, що був майже удв≥ч≥ вищим в≥д ф≥ксованого; 50% - збер≥гати в себе чи продавати ЌЅ” за ринковим курсом, ¤кий був ще вищим ≥ встанов-
лювавс¤ на ”ћ¬Ѕ. ЌЅ” посилив обмеженн¤ доступу комерц≥йних банк≥в до торг≥в на ”ћ¬Ѕ.
–езультатом посиленн¤ адм≥н≥стративних обмежень стало скороченн¤ надходжень конвертованоњ ≥ноземноњ валюти на ринок, посиленн¤ њњ в≥дпливу за кордон, по¤ва множинност≥ валютних курс≥в ≥ т≥н≥зац≥¤ валютних в≥дносин, прискоренн¤ розриву м≥ж ф≥ксованим ≥ ринковим валютними курсами, зниженн¤ ефективност≥ використанн¤ валютних резерв≥в держави. ¬се це св≥дчило про те, що адм≥н≥стративн≥ обмеженн¤ валютного ринку не виправдали себе. ѕроте зам≥сть того, щоб повернутис¤ до його л≥берал≥зац≥њ ≥ розвитку на засадах конкуренц≥њ, ур¤д ще посилив адм≥н≥стративне регулюванн¤ валютних в≥дносин. ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 2 листопада 1993 р. було призупинено валютн≥ торги на ”ћ¬Ѕ та ≥нших б≥ржах, а прийн¤тим у тому самому м≥с¤ц≥ законом установленн¤ валютних курс≥в було покладено на ЌЅ” за погодженн¤м з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬оно стало зд≥йснюватис¤ переважно вольовими методами.
“акий, суто адм≥н≥стративний, пор¤док валютного регулюванн¤ про≥снував до жовтн¤ 1994 р. ¬≥н був характерний дл¤ пер≥оду високоњ ≥нфл¤ц≥њ. ÷е був перший етап формуванн¤ валютноњ системи ”крањни. ƒл¤ нього характерне обвальне пад≥нн¤ курсу украњнськоњ валюти - в 163,3 разу. ÷е св≥дчить, що в умовах глибокоњ економ≥чноњ ≥ ф≥нансовоњ кризи, макро-економ≥чноњ розбалансованост≥, затримки з проведенн¤м економ≥чних реформ не було передумов дл¤ нормального розвитку валютного ринку та адекватноњ йому валютноњ системи, а виключно адм≥н≥стративне регулюванн¤ валютних в≥дносин не дало бажаних результат≥в.
ѕом≥тн≥ усп≥хи в анти≥нфл¤ц≥йн≥й пол≥тиц≥ 1994 р. створили передумови дл¤ переходу до другого етапу розбудови валютноњ системи, що тривав до вересн¤ 1996 р. √оловною ознакою цього етапу було поверненн¤ до ринкових метод≥в орган≥зац≥њ валютних в≥дносин: прискоренн¤ л≥берал≥зац≥њ валютного ринку, в≥дновленн¤ роботи ”ћ¬Ѕ та визначенн¤ оф≥ц≥йного валютного курсу карбованц¤ на п≥дстав≥ результат≥в торг≥в на ”ћ¬Ѕ, л≥кв≥дац≥¤ множинност≥ валютних курс≥в, ≥стотне розширенн¤ перел≥ку потреб резидент≥в у валют≥, ¤к≥ дозвол¤лось задовольн¤ти через ку-п≥влю-продаж на б≥рж≥ та на м≥жбанк≥вському валютному ринку. ” травн≥ 1995 р. зменшено до 40% частку валютноњ виручки експортер≥в, ¤ка п≥дл¤гала обов'¤зковому продажу. Ѕув також розформований “ендерний ком≥тет. ¬се це спри¤ло консол≥дац≥њ валютного ринку, зростанню пропозиц≥њ та попиту на ≥нвалюту, посиленню њх рол≥ у формуванн≥ Їдиного валютного курсу, у п≥двищенн≥ його реальност≥. ¬алютний ринок був пом≥тно децентрал≥зований. «росла дов≥ра до нац≥ональних грошей, чому спри¤ла оф≥ц≥йна заборона в 1995 р. об≥гу ≥ноземноњ валюти на внутр≥шньому ринку ”крањни. ѕереор≥Їнтац≥¤ валютного регулюванн¤ на ринков≥ засади супроводжувалас¤ ≥стотною стаб≥л≥зац≥Їю нац≥ональноњ валюти - курс њњ до долара —Ўј за 1995-1996 pp. знизивс¤ приблизно на 5%.
« вересн¤ 1996 p., п≥сл¤ випуску в об≥г пост≥йноњ нац≥ональноњ валюти гривн≥, розпочавс¤ трет≥й етап формуванн¤ валютноњ системи ”крањни, на ¤кому ринков≥ засади набули подальшого розвитку. ќсновними заходами ≥ результатами цього етапу були:
- остаточний перех≥д на режим плаваючого валютного курсу гривн≥: спочатку плаванн¤ обмежувалос¤ валютним коридором, а з 2000 р. - введено в≥льне плаванн¤;
- введенн¤ в≥льного розпор¤дженн¤ резидентами вс≥Їю сумою валютних надходжень;
- певна децентрал≥зац≥¤ валютного ринку, припиненн¤ операц≥й на ”ћ¬Ѕ та ≥нших валютних б≥ржах;
- подальша л≥берал≥зац≥¤ доступу до валютного ринку юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б-резидент≥в до р≥вн¤, адекватного в≥льн≥й конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти за поточними операц≥¤ми;
- приЇднанн¤ ”крањни (у травн≥ 1997 р.) до VIII —татт≥ —татуту ћ¬‘, що означало оф≥ц≥йне визнанн¤ в≥льноњ конвертованост≥ гривн≥ за поточними операц≥¤ми.
”сп≥хи в ринков≥й трансформац≥њ валютноњ системи на третьому етап≥ њњ розвитку про¤вилис¤ в пом≥тн≥й^ стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти: прот¤гом 1997р. курс гр*ивн≥ до долара —Ўј залишавс¤ майже незм≥нним. ѕроте п≥д тиском кризових ¤вищ на св≥товому ф≥нансовому ринку з другоњ половини 1998 р. ≥стотно пог≥ршилас¤ ситуац≥¤ ≥ на валютному ринку ”крањни, що спричинило прискорене пад≥нн¤ курсу гривн≥ - приблизило на 45% в ц≥лому за 1998 р. ўоб не допустити об-вального пад≥нн¤ гривн≥, ¤к це сталос¤ з рублем –‘, ур¤д та ЌЅ” змушен≥ були з вересн¤ 1998р. посилити обмежувальн≥ заходи на валютному ринку:
- в≥дновлено обов'¤зковий продаж 50% валютних надходжень резидент≥в;
- розширено валютний коридор;
- посилено контроль за обгрунтован≥стю операц≥й з куп≥вл≥ валюти на м≥жбанк≥вському ринку;
- посилен≥ обмеженн¤ на операц≥њ комерц≥йних банк≥в на валютному ринку тощо.
Ќадзвичайн≥ заходи у валютн≥й сфер≥ к≥нц¤ 1998 р. пом≥тно загальмували подальшу ринкову трансформац≥ю валютноњ системи ”крањни. –азом з тим њх висока ефективн≥сть (за 1999 р. гривн¤ девальвувала в≥дносно долара —Ўј лише на 35%) п≥дтвердила значн≥ усп≥хи ”крањни у формуванн≥ д≥йового механ≥зму валютного регулюванн¤, ¤кий дав змогу утримати гривню нав≥ть у надзвичайно складних умовах, ¤к≥ склалис¤ на валютному ≥ фондовому ринках ”крањни в к≥нц≥ 199$-на початку 2000 pp.