"√рош≥ та кредит", за редакц≥Їю ћ.≤.—авлука.
<<ѕовернутис¤ до зм≥сту

13.3. –≈√≤ќЌјЋ№Ќ≤ ћ≤∆Ќј–ќƒЌ≤  –≈ƒ»“Ќќ-‘≤ЌјЌ—ќ¬≤ ≤Ќ—“»“”÷≤ѓ
–ег≥ональн≥ м≥жнародн≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нституц≥њ мають схож≥ ц≥л≥ - це розвиток економ≥ки, економ≥чного сп≥вроб≥тництва та ≥нтеграц≥њ у рег≥он≥. ” них однотипний пор¤док формуванн¤ пасив≥в, однакова форма правл≥нн¤, ≥дентичн≥ об'Їкти кредитуванн¤ - переважно ≥нфраструктура, с≥льське господарство, добувна промислов≥сть. ”с≥ вони видають кредити лише крањнам-членам.
ѕо¤ва цих ≥нституц≥й пов'¤зана ≥з прискоренн¤м у 60-т≥ роки розпаду св≥товоњ колон≥альноњ системи, з поширенн¤м рег≥онального сп≥вроб≥тництва та економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ крањн, що розвиваютьс¤. ƒо найв≥дом≥ших рег≥ональних м≥жнародних кредитно-ф≥нансових установ передус≥м в≥днос¤ть ћ≥жамериканський банк розвитку (ћаЅ–), јфриканський банк розвитку (јфЅ–) та јз≥атський банк розвитку (јзЅ–).
ћ≥жамериканський банк розвитку (ћаЅ–) був заснований у 1960 р. ¤к ≥нвестиц≥йна ≥нституц≥¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ крањн Ћатинськоњ јмерики. „ленами його Ї 27 крањн американського рег≥ону та 17 нерег≥ональних крањн-член≥в. Ѕ≥льш≥сть голос≥в у ћаЅ– належить —Ўј та ≥ншим зах≥дним крањнам. Ўтаб-квартира банку м≥ститьс¤ у ¬ашингтон≥. Ќайвищим органом Ї рада керуючих, в ¤ку кожна крањна направл¤Ї свого представника.
–есурси банку формуютьс¤ з внеск≥в крањн-член≥в та позичених кошт≥в, що моб≥л≥зован≥ на ринках позичкових кап≥тал≥в. Ѕанк надаЇ кредити ур¤дам та п≥д њх гарант≥ю приватним п≥дприЇмствам на звичайних ≥ п≥льгових умовах, а також гарант≥њ по ур¤дових кредитах. Ќайб≥льший обс¤г кредит≥в банк надав крањнам "великоњ тр≥йки" - јргентин≥, Ѕразил≥њ та ћексиц≥. ÷≥ крањни займають три перш≥ м≥сц¤ за обс¤гом пањв, а њх середн≥й дох≥д на душу населенн¤ на 20% вищий в≥д загального показника по континенту. јле голосуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в≥дпов≥дно до участ≥ у статутному кап≥тал≥. —ума голос≥в представника кожноњ крањни дор≥внюЇ 135 + 1 голос за кожну акц≥ю варт≥стю 10 тис. дол. «г≥дно з≥ статутом, рада може приймати р≥шенн¤ лише у тому раз≥, ¤кщо присутн≥ представники мають не менше н≥ж 75% загальноњ суми голос≥в. —Ўј мають у цьому банку понад 25% голос≥в, тому без њх представника рада взагал≥ не може приймати р≥шень. „астка зах≥дних держав становить майже 45% суми голос≥в, що даЇ змогу њм фактично користуватис¤ правом вето, бо за статутом дл¤ прийн¤тт¤ важливих р≥шень необх≥дно 2/3 мандат≥в. “ому можна вважати, що ћаЅ– практично перебуваЇ п≥д контролем промислове розвинутих крањн.
Ѕанк орган≥зований у форм≥ акц≥онерного товариства з кап≥талом 850 млн дол. ѕор¤д ≥з акц≥онерним кап≥талом в≥н маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ групу фонд≥в, що вход¤ть до нього. ÷≥ установи перебувають п≥д техн≥чним кер≥вництвом банку.
 редити, що надаЇ ћаЅ–, под≥л¤ютьс¤ на звичайн≥ та п≥льгов≥. «вичайн≥ кредити надають дл¤ ф≥нансуванн¤ рентабельних проект≥в, тому њх умови б≥льш жорстк≥, н≥ж у п≥льгових позик. —трок погашенн¤ звичайних позик - в≥д 7 до 20 рок≥в. ƒжерелом п≥льгових кредит≥в Ї спецфонди, за рахунок ¤ких ф≥нансуютьс¤ проекти, що Ї особливо важливими з соц≥альноњ точки зору, але нерентабельн≥ або малорентабельн≥ з ф≥нансового погл¤ду. «а цими позиками берутьс¤ знижен≥ в≥дсотки (2-4% р≥чних). —трок погашенн¤ позик- 15-40 рок≥в.
јфриканський банк розвитку (јфЅ–) почав операц≥њ 1 липн¤ 1966р., хоча ”году про його заснуванн¤ було п≥дписано м≥н≥страми ф≥нанс≥в 23 незалежних африканських крањн-сп≥взасновник≥в ще у 1963 р. ƒо 1983 р. банк ≥снував виключно ¤к панафриканська орган≥зац≥¤. ÷е в≥др≥зн¤ло його в≥д аналог≥чних ≥нституц≥й ≥нших рег≥он≥в, що розвиваютьс¤. ” 1978 р. на сес≥њ ради керуючих јфЅ– було прийн¤то р≥шенн¤ про залученн¤ до банку неафриканських крањн з метою зб≥льшенн¤ статутного кап≥талу, але за умови, що њм належатиме не б≥льше ¤к 1/3 загальноњ суми статутного кап≥талу, кер≥вництво залишатиметьс¤ в руках рег≥ональних член≥в, а кредити надаватимутьс¤ т≥льки крањнам африканського континенту. ÷≥ умови ставилис¤ з метою збереженн¤ африканського характеру банку.
„ленами јфЅ– Ї 50 незалежних африканських держав ≥ 25 нерег≥ональних член≥в. –есурси јфЅ– складаютьс¤ ≥з внеск≥в крањн-член≥в та позичених кошт≥в.
—татутний кап≥тал банку визначений у розрахункових одиниц¤х банку (–ќЅ), ¤к≥ за курсом екв≥валентн≥ —ƒ–. ÷е даЇ змогу не перераховувати варт≥сть акц≥й п≥сл¤ черговоњ зм≥ни курсу долара.  редити надаютьс¤ за бажанн¤м боржник≥в у в≥льно конвертован≥й або в нац≥ональн≥й валют≥. ¬они використовуютьс¤ на оплату ≥нвалютноњ вартост≥ проекту та звичайно покривають в≥д 40 до 80% його загальноњ вартост≥. ≤нша частина ф≥нансуЇтьс¤ ур¤дом, приватними або м≥жнародними орган≥зац≥¤ми. јфЅ– може надавати кредити ¤к ур¤довим орган≥зац≥¤м, так ≥ приватним ф≥рмам крањн-член≥в. ѕри цьому банк не потребуЇ попередн≥х гарант≥й ур¤ду крањни-позичальника.
—троки погашенн¤ та р≥вень процента залежать в≥д рентабельност≥ проекту, його важливост≥ дл¤ розвитку африканськоњ економ≥ки та ≥н. —троки наданн¤ кредит≥в - в≥д 5 до 25 рок≥в, у тому числ≥ п≥льговий пер≥од становить в≥д 1 до 6 рок≥в. Ѕанк використовуЇ два р≥вн≥ процентних ставок. ќдин, вищий - за кредитами, що надаютьс¤ дл¤ промислових об'Їкт≥в та ≥нших п≥дприЇмств з≥ швидкою окупн≥стю. ѕроцентна ставка у цьому раз≥ зб≥гаЇтьс¤ з ринковою. ≤нша, нижча, ст¤гуЇтьс¤ за кредитами на зд≥йсненн¤ проект≥в розвитку с≥льськогосподарського виробництва, зв'¤зку, електроенергетики та ≥н.  р≥м процент≥в, банк утримуЇ ком≥с≥йн≥: установлену ком≥с≥ю в розм≥р≥ 1% р≥чних та ком≥с≥ю 0,75% р≥чних з невикористаноњ частини позики.
√оловна проблема банку - нестача ф≥нансових ресурс≥в. « метою њх поповненн¤ у 1972р. було створено јфриканський фонд розвитку (ј‘–). Ќезважаючи на те, що частка кап≥талу јфЅ– у фонд≥ становить лише 2,8%, йому належить 50% голос≥в. √олоси м≥ж ≥ншими членами розпод≥л¤ютьс¤ пропорц≥йно њх частц≥ у кап≥тал≥ ‘онду.
јз≥атський банк розвитку (јзЅ–) розпочав своњ операц≥њ з 1968 р. п≥сл¤ ратиф≥кац≥њ ”годи про створенн¤ јзЅ– 15 крањнами-сп≥взасновниц¤ми. …ого членами Ї крањни аз≥атсько-тихоокеанського рег≥ону, а також —Ўј,  анада та 13 зах≥дноЇвропейських крањн. ” 1986 р. до член≥в јзЅ– вступила  Ќ–. «г≥дно з≥ статутом рег≥ональним членам маЇ належати пров≥дне м≥сце у кап≥тал≥ та у кер≥вництв≥ ц≥Їю ≥нституц≥Їю. ћожлив≥сть пайовик≥в впливати на д≥¤льн≥сть банку визначаЇтьс¤ њх участю у статутному кап≥тал≥. «г≥дно з≥ статутом питома вага будь-¤коњ крањни-члена у кап≥тал≥ банку не повинна перевищувати 0,5% њњ ¬Ќѕ.
јзЅ– так само, ¤к ≥ ≥нш≥ банки розвитку, кредитуЇ лише частину проекту, а в ≥нш≥й частин≥ надаЇ гарант≥њ за позиками з ≥нших джерел або залучаЇ кредитор≥в шл¤хом укладанн¤ угоди про сп≥вф≥нансуванн¤. ѕроценти за позиками встановлюютьс¤, ¤к правило, на р≥вн≥ ставок приватних ринк≥в кап≥тал≥в. ƒл¤ де¤ких крањн надаютьс¤ п≥льги. —трок погашенн¤ кредит≥в в≥д 10 до 30 рок≥в, за п≥льговими - до 40 рок≥в. √рац≥онний пер≥од триваЇ 2- 7 рок≥в, за п≥льговими - до 10 рок≥в. Ѕ≥льшу частку позик (понад 60%) банк надаЇ на розвиток ≥нфраструктури, що створюЇ умови дл¤ припливу приватного ≥ноземного кап≥талу. Ќайб≥льший обс¤г кредит≥в јзЅ– надав п'¤ти крањнам: ≤ндонез≥њ, ѕ≥вденн≥й  орењ, ‘≥л≥пп≥нам, ѕакистану, “ањланду.
≤снують також ≥нш≥ рег≥ональн≥ й субрег≥ональн≥ банки та фонди розвитку. Ќайв≥дом≥ш≥ з них:
1. ÷ентрально-американський банк економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ, √ондурас.
2.  арибський Ѕанк –озвитку, Ѕарбадос.
3. јндська  орпорац≥¤ розвитку, ¬енесуела.
4. ≤сламський Ѕанк –озвитку, —ауд≥вська јрав≥¤
5. ‘онд ќѕ≈  з ћ≥жнародного сп≥вроб≥тництва, јвстр≥¤.
6. јрабський Ѕанк ≈коном≥чного –озвитку јфрики, —удан.
7. јрабський ‘онд ≈коном≥чного та соц≥ального розвитку,  увейт та ≥н.
” межах ™вропейського економ≥чного сп≥вроб≥тництва д≥ють к≥лька рег≥ональних м≥жнародних валютно-кредитних установ - ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк (™≤Ѕ), ™вропейський фонд валютного сп≥вроб≥тництва (™‘¬—) та ≥н.
™вропейський ≥нвестиц≥йний банк (™≤Ѕ) було засновано у 1958 р. крањнами - членами ™—. ÷≥л¤ми створенн¤ Ѕанку проголошувалос¤ довгострокове (20-25 рок≥в) ф≥нансуванн¤ слабо розвинутих рег≥он≥в, зд≥йсненн¤ сп≥льних проект≥в крањн-учасниць та ≥н. Ѕанк очолюЇ рада керуючих, до складу ¤коњ вход¤ть м≥н≥стри ф≥нанс≥в крањн-учасниць та ƒиректорат. Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, јнгл≥¤ та ≤тал≥¤ мають найб≥льшу питому вагу у статутному кап≥тал≥ банку, ¤кий становить приблизно 15 млрд Ївро.
™≤Ѕ може залучати кошти на Ївропейському та м≥жнародному ринках кап≥тал≥в за рахунок ем≥с≥њ обл≥гац≥й. ќсновн≥ напр¤ми вкладенн¤ кошт≥в - розвиток енергетики, транспорту, телекому-н≥кац≥й. як правило, кошти ™≤Ѕ доповнюють кошти, що вкладен≥ позичальниками у проект.  редит може покривати не б≥льш ¤к 50% вартост≥ проекту.
ƒл¤ спри¤нн¤ крањнам ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи у становленн≥ ринковоњ економ≥ки Ївропейськими крањнами було створено у 1991 р. ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку (див. 13.4).
 рањнами „орноморського басейну (јзербайджаном, јлбан≥Їю, Ѕолгар≥Їю, ¬≥рмен≥Їю, √рец≥Їю, ћолдовою, –ос≥Їю, –умун≥Їю, “уреччиною та ”крањною) засновано „орноморський банк торг≥вл≥ та розвитку („Ѕ“–) - рег≥ональний багатонац≥ональний банк з≥ статутним кап≥талом 1 млрд —ƒ–. ”года про його створенн¤ була п≥дписана цими крањнами 30 червн¤ 1994р. у м. “б≥л≥с≥ (√руз≥¤). ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ ”годи „Ѕ“– мав почати д≥¤льн≥сть у 1995 р. ќднак через брак кошт≥в у крањн-учасниць та пол≥тичну нестаб≥льн≥сть активн≥ переговори та процес ратиф≥кац≥њ угоди крањнами-учасниц¤ми розпочалис¤ лише у 1996 р. ќперац≥йну д≥¤льн≥сть розпочато лише з 1 червн¤ 1999р. Ўтаб-квартира банку розташована у —алон≥ках (√рец≥¤). ¬несок ”крањни до статутного фонду „Ѕ“– - 10%, що становить 13,5 млн —ƒ– (18,15 млн дол. —Ўј).
„Ѕ“– створено з метою поглибленн¤ ≥нтеграц≥њ та зм≥цненн¤ зв'¤зк≥в м≥ж крањнами „орноморського економ≥чного сп≥вроб≥тництва („≈—). ѕр≥оритетними дл¤ банку повинн≥ стати питанн¤, що стосуютьс¤ транспортних сполучень (морських та сухопутних), енергетики, с≥льського господарства, торг≥вл≥ тощо. Ѕанк пропонуватиме крањнам „≈— техн≥чну й консультативну допомогу у виробленн≥ ефективноњ економ≥чноњ пол≥тики, засновуватиме спец≥альн≥ фонди, спри¤тиме ≥нвестуванню в економ≥чн≥ та соц≥альн≥ проекти, надаватиме гарант≥њ та братиме участь у гарант≥¤х ≥ ф≥нансових структурах державного й приватного сектор≥в, поглиблюватиме сп≥впрацю м≥жнародних ф≥нансових установ розвитку з нац≥ональними агенц≥¤ми ф≥нанс≥в ≥ розвитку крањн-учасниць тощо. ¬раховуючи особливост≥ крањн-учасниць, ¤к≥ перебувають на р≥зних етапах розвитку ≥ переходу до ринкових в≥дносин, „Ѕ“– надаватиме њм допомогу в проведенн≥ структурних економ≥чних реформ, спри¤тиме розвитку конкуренц≥њ, приватизац≥њ, п≥дприЇмництва та зм≥цненню економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж крањнами „≈—.