ƒл¤ студента 
 
√лавна¤ |  ниги | ѕоиск по сайту | —сылки

 
ѕоиск: 
 
 

"√рош≥ та кредит", за редакц≥Їю ћ.≤.—авлука.
<<ѕовернутис¤ до зм≥сту

 

¬исновки:
1. ћ≥жнародн≥ та рег≥ональн≥ валютно-кредитн≥ установи з'¤вилис¤ у XX ст. ¬они створен≥ та д≥ють на основ≥ м≥ждержавних угод та покликан≥ регулювати м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини, њх мета - спри¤ти розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥ й м≥жнародного та рег≥онального валютно-ф≥нансового сп≥вроб≥тництва, п≥дтримувати р≥вновагу плат≥жних баланс≥в крањн, що вход¤ть до них, регулювати курси њхн≥х валют, надавати кредити цим крањнам ≥ гарантувати приватн≥ позики за кордоном.
2. ћ≥жнародн≥ та рег≥ональн≥ валютно-ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ мають своњ ц≥л≥, вир≥шують р≥зн≥ завданн¤ та д≥ють на глобальному та рег≥ональному р≥вн¤х, њх д≥¤льн≥сть Ї важливою складовою св≥тового та рег≥онального сп≥вроб≥тництва й ≥нтеграц≥њ. ”крањна, розвиваючи сп≥вроб≥тництво з багатьма з них, намагаЇтьс¤ ≥нтегруватис¤ у св≥тову економ≥чну систему.
≤ 3. Ќайважлив≥шу роль серед названих м≥жнародних орган≥зац≥й в≥д≥грають ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘) ≥ ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку (ћЅ––), ¤кий Ї головною установою √рупи —в≥тового банку. ќкр≥м ћЅ––, до структури √рупи —в≥тового банку вход¤ть ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥¤ (ћ‘ ), ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ розвитку (ћј–), Ѕагатосторонн¤ агенц≥¤ гарантуванн¤ ≥нвестиц≥й (Ѕјѕ), а також ћ≥жнародний центр урегулюванн¤ ≥нвестиц≥йних конфл≥кт≥в (ћ÷”≤ ).
4. ћ¬‘ - м≥жнародна наднац≥ональна валютно-кредитна орган≥зац≥¤, що маЇ статус спец≥ал≥зованоњ представницькоњ установи ќќЌ. ћ¬‘ спри¤Ї м≥жнародному валютному сп≥вроб≥тництву та стаб≥л≥зац≥њ валют, п≥двищенню ступен¤ њх конвертованост≥, п≥дтримуЇ р≥вновагу плат≥жних баланс≥в крањн-член≥в ‘онду, надаЇ короткостроков≥ кредити крањнам-членам ‘онду дл¤ покритт¤ тимчасового деф≥циту њхн≥х плат≥жних баланс≥в, на л≥кв≥дац≥ю валютних обмежень, орган≥зовуЇ консультативну допомогу з ф≥нансових ≥ валютних питань.
5. ћЅ–– - одна з найб≥льших ≥ найвпливов≥ших у св≥т≥ м≥жнародних ф≥нансово-кредитних установ, ¤ка надаЇ довгостроков≥ позики п≥д державн≥ програми т≥льки ур¤дам ≥ центральним банкам крањн-член≥в. „ленами ћЅ–– можуть бути т≥льки члени ћ¬‘. ќсновна р≥зниц¤ м≥ж ћ¬‘ та ћЅ–– пол¤гаЇ в тому, що ћ¬‘ б≥льше концентруЇ свою увагу на питанн¤х короткостроковоњ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ в крањнах, тод≥ ¤к ћЅ–– зосереджуЇтьс¤ переважно на середньо- та довгострокових проектах структурних та галузевих перетворень в економ≥ках крањн-член≥в. якщо з ¤кихось причин ћ¬‘ призупин¤Ї своњ програми в будь-¤к≥й крањн≥, це призвддить до припиненн¤ програм кредитуванн¤ з боку ћЅ––.
6. –ег≥ональн≥ м≥жнародн≥ кредитно-ф≥нансов≥ установи створюютьс¤ поступово, в≥дпов≥дно до певних етап≥в розвитку св≥тогосподарських зв'¤зк≥в та ≥нтенсивност≥ ≥нтеграц≥йних процес≥в. ¬они мають схож≥ ц≥л≥ - це розвиток економ≥ки, економ≥чного сп≥вроб≥тництва та ≥нтеграц≥њ у рег≥он≥. ” них однотипний пор¤док формуванн¤ пасив≥в, однакова форма правл≥нн¤, ≥дентичн≥ об'Їкти кредитуванн¤ - переважно ≥нфраструктура, с≥льське господарство, добувна промислов≥сть.  редити надаютьс¤ лише крањнам-членам.
7. ƒо найв≥дом≥ших рег≥ональних кредитно-ф≥нансових установ належать ћ≥жамериканський банк розвитку, јфриканський банк розвитку, јз≥атський банк розвитку. ” межах Ївропейського економ≥чного сп≥вроб≥тництва д≥ють к≥лька рег≥ональних м≥жнародних валютно-кредитних установ, основними з ¤ких Ї ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк, ™вропейський фонд валютного сп≥вроб≥тництва та ≥н. ƒл¤ спри¤нн¤ крањнам ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи у становленн≥ ринковоњ економ≥ки Ївропейськими крањнами було створено у 1991 р. ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку (™Ѕ––).  рањнами „орноморського басейну засновано „орноморський банк торг≥вл≥ та розвитку. ”крањна Ї одн≥Їю з крањн-засновниць цього банку. …ого створено з метою поглибленн¤ ≥нтеграц≥њ та зм≥цненн¤ зв'¤зк≥в м≥ж крањнами „орноморського економ≥чного сп≥вроб≥тництва.
8. ќсоблив≥стю ™Ѕ–– Ї п≥дтримка приватного п≥дприЇмницького сектора, частка ¤кого в ≥нвестиц≥¤х ™Ѕ–– повинна становити не менше ¤к 60% в≥д загального обс¤гу. ‘≥нансуванн¤ ™Ѕ–– залежить в≥д конкретних проект≥в, кредити надаютьс¤ ¤к пр¤мо, так ≥ опосередковано на зм≥цненн¤ ф≥нансових ≥нституц≥й, структурну реорган≥зац≥ю великим та др≥бним компан≥¤м.
9. Ѕанк ћ≥жнародних розрахунк≥в Ї найдавн≥шою м≥жнародною орган≥зац≥Їю, основною функц≥Їю ¤коњ Ї регулюванн¤ платеж≥в центральних банк≥в та розробленн¤ нормативних документ≥в з банк≥вського нагл¤ду.

«апитанн¤ дл¤ самоконтролю:
1. ўо таке м≥жнародн≥ валютно-кредитн≥ установи та ¤ке њх призначенн¤?
2. ўо означаЇ "принцип обумовленост≥"?
3. як формуЇтьс¤ кап≥тал ћ¬‘?
4. як≥ основн≥ типи програм використовуЇ ћ¬‘ у в≥дносинах з ”крањною?
5. як≥ ≥нституц≥њ вход¤ть до √рупи —в≥тового банку?
6. як формуютьс¤ ресурси ћЅ––?
7. ƒайте характеристику м≥жнародним рег≥ональним валютно-кредитним орган≥зац≥¤м.
8. як≥ проекти кредитуЇ ћЅ–– в ”крањн≥?
9. як≥ ц≥л≥ створенн¤ ™Ѕ––? ќсновн≥ напр¤ми його сп≥вроб≥тництва з ”крањною.
10. ќхарактеризуйте основн≥ ≥нструменти ф≥нансуванн¤, що застосовуЇ у своњй д≥¤льност≥ ™Ѕ––?
11. ” чому пол¤гаЇ специф≥ка Ѕанку ћ≥жнародних розрахунк≥в?
12. як≥ основн≥ функц≥њ виконуЇ Ѕанк ћ≥жнародних розрахунк≥в?

Ќаступна стор≥нка >>>

 

 
  
  
¬сЄ дл¤ студента - книги, рефераты, курсовые, дипломные работы, шпаргалки.
(—) 2003 Dlastudenta.narod.ru
√Ћј¬Ќјя | ѕќ»—  ѕќ —ј…“” | ——џЋ »
Hosted by uCoz