| | | | | |
|
| |
| |
| |
| |
–ќ«ƒ≤Ћ 3. √–ќЎќ¬»… –»Ќќ .
3.1. —”“Ќ≤—“№ “ј ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя √–ќЎќ¬ќ√ќ –»Ќ ”
√рошовим ринком звичайно називають особливий сектор ринку, на ¤кому
зд≥йснюЇтьс¤ куп≥вл¤ та продаж грошей ¤к специф≥чного товару, формуютьс¤ попит,
пропозиц≥¤ та ц≥на на цей товар.
Ќа перший погл¤д може скластис¤ враженн¤, що куп≥вл¤-продаж грошей, а отже й
особливий грошовий ринок, - це нонсенс, оск≥льки грош≥ слугують загальним
екв≥валентом ≥ обм≥нювати њх на грош≥ немаЇ сенсу. якщо ж њх купувати-продавати
у форм≥ обм≥ну на звичайн≥ товари, то дл¤ цього окремий ринок не потр≥бний, бо
такий обм≥н систематично зд≥йснюЇтьс¤ на звичайних товарних ринках. ѕроте грош≥
тут не Ї ц≥льовим об'Їктом ринкових в≥дносин. Ќими виступають матер≥альн≥ блага
- продукти прац≥ та ресурси, ¤к≥ одним суб'Їктам ринку потр≥бно продати, а
≥ншим - купити. √рош≥ виконують тут допом≥жну, ≥нструментну роль, обслуговуючи
об≥г цих благ. ѕри цьому покупц≥ товар≥в, ¤к≥ в≥ддають за них своњ грош≥,
повн≥стю втрачають право власност≥ на них, оск≥льки одержують у власн≥сть
екв≥валентну варт≥сть у товарн≥й форм≥. « ≥ншого боку, продавц≥ товар≥в
отримують у повну свою власн≥сть екв≥валентну суму грошей ≥ розпор¤джаютьс¤ нею
без будь-¤кого зв'¤зку з проданими товарами. “ому так≥ ринки справедливо
називають товарними, а не грошовими.
—пециф≥ка грошей ¤к абсолютно л≥кв≥дного товару зумовлюЇ ≥стотну специф≥ку њх
перем≥щенн¤ м≥ж суб'Їктами грошового ринку, а також ус≥х ≥нструмент≥в та самого
механ≥зму функц≥онуванн¤ цього ринку. “радиц≥йн≥ пон¤тт¤ "продаж" ≥
"куп≥вл¤", що склалис¤ на товарних ринках, неприйн¤тн≥ дл¤ грошового
ринку. —ам≥ грош≥ виступають тут зовс≥м в ≥ншому статус≥ пор≥вн¤но з товарними
ринками. ≤ншого зм≥сту набувають ≥ так≥ ринков≥ ¤вища, ¤к ц≥на, попит,
пропозиц≥¤.
ѕередача грошей в≥д одного суб'Їкта грошового ринку до ≥ншого набуваЇ сенсу
лише тод≥, коли у одного з них вони Ї в≥льними ≥ немаЇ потреби њх витрачати на
куп≥влю матер≥альних благ, а в ≥ншого њх немаЇ взагал≥ ≥ немаЇ матер≥альних
благ, в≥д продажу ¤ких потр≥бн≥ грош≥ можна було б одержати. «д≥йснюЇтьс¤ така
передача або у форм≥ пр¤моњ позички п≥д зобов'¤занн¤ повернути кошти у
встановлений строк, або у форм≥ куп≥вл≥ особливих ф≥нансових ≥нструмент≥в (обл≥гац≥й,
акц≥й, вексел≥в, депозитних сертиф≥кат≥в тощо). “аку передачу грошей лише
умовно можна назвати куп≥влею чи продажем.
÷¤ умовн≥сть ви¤вл¤Їтьс¤ передус≥м у тому, що власник грошей (продавець) при
передач≥ њх своЇму контрагентов≥ не втрачаЇ права власност≥ на в≥дпов≥дну суму
грошей (а т≥льки право розпор¤джатис¤ ними) ≥ може повернути њх у своЇ
розпор¤дженн¤ на заздалег≥дь визначених умовах. Ѕ≥льше того, у момент передач≥
грошей контрагенту продавець не одержуЇ њх реального екв≥валента, тобто продаж
грошей не Ї екв≥валентною операц≥Їю, ¤к на товарних ринках. ¬≥дпов≥дно покупець
грошей не одержуЇ на них права власност≥, а т≥льки право розпор¤дженн¤ ними ¤к
л≥кв≥дн≥стю, ≥ то тимчасово, на певний пер≥од. “ому покупець грошей не в≥дчужуЇ
на користь продавц¤ екв≥валентну суму вартост≥ в товарн≥й форм≥.
ѕринципово зм≥нюютьс¤ статус грошей ≥ ц≥л≥ њх куп≥вл≥-про-дажу на грошовому
ринку. « допом≥жного засобу об≥гу товар≥в на товарних ринках грош≥
перетворюютьс¤ тут у визначальний об'Їкт ринкових в≥дносин, у њх самоц≥ль. Ќа
грошовому ринку власник грошей хоче передати њх у чуже розпор¤дженн¤ пр¤мо, а
не в обм≥н на реальне благо, а покупець хоче одержати њх у своЇ розпор¤дженн¤
на таких же засадах. “ому на цьому ринку варт≥сть перем≥щуЇтьс¤ м≥ж його
суб'Їктами лише в грошов≥й форм≥, в односторонньому пор¤дку з поверненн¤м до
власника. ј метою такого перем≥щенн¤ грошей стаЇ одержанн¤ додаткового доходу,
а не куп≥вл¤-продаж товарноњ вартост≥. ѕродавець грошей прагне одержати
додатковий дох≥д, що називаЇтьс¤ процентом (процентним доходом), ¤к плату за
тимчасову в≥дмову в≥д користуванн¤ цими грошима ≥ передачу цього права ≥нш≥й
особ≥. ѕокупець грошей маЇ нам≥р одержати додатковий дох≥д в≥д розширенн¤
виробничоњ чи комерц≥йноњ д≥¤льност≥, використавши отриману у своЇ розпор¤дженн¤
додаткову суму грошей.
«авд¤ки вказаним особливост¤м грошового ринку продаж грошей тут виступаЇ у
форм≥ передач≥ цих грошей њх власниками своњм контрагентам у тимчасове
користуванн¤ в обм≥н на так≥ ≥нструменти, ¤к≥ надають њм можлив≥сть зберегти
право власност≥ на ц≥ грош≥ - в≥дновити право розпор¤дженн¤ ними та одержати
процентний дох≥д. ¬≥дпов≥дно куп≥вл¤ грошей Ї формою одержанн¤ суб'Їктами ринку
у своЇ розпор¤дженн¤ певноњ суми грошей в обм≥н на вказан≥ ≥нструменти.
“акий механ≥зм куп≥вл≥-продажу грошей зумовлюЇ важливу роль спец≥альних
≥нструмент≥в у функц≥онуванн≥ грошового ринку. ¬они покликан≥ забезпечити на
цьому ринку рух визначального об'Їкта - грошей. « цього погл¤ду роль зазначених
≥нструмент≥в аналог≥чна рол≥ грошей на товарних ринках.
«а своњм характером ус≥ ≥нструменти грошового ринку Ї певними зобов'¤занн¤ми
покупц≥в перед продавц¤ми грошей. «алежно в≥д виду зобов'¤занн¤ њх можна
под≥лити на неборгов≥ ≥ боргов≥. ƒо неборгових належать зобов'¤занн¤ з наданн¤
права участ≥ в управл≥нн≥ д≥¤льн≥стю покупц¤ грошей та в його доходах, завд¤ки
чому за продавцем грошей збер≥гаЇтьс¤ не т≥льки право власност≥ на них, а й
певною м≥рою ≥ право розпор¤дженн¤ ними. “ак≥ зобов'¤занн¤ мають форму акц≥й.
ƒо ц≥Їњ групи можна в≥днести також деривативн≥ ≥нструменти, ≥нш≥ функц≥ональн≥
угоди (наприклад страхов≥).
ƒо боргових в≥днос¤ть ус≥ зобов'¤занн¤, за ¤кими покупець грошей зобов'¤зуЇтьс¤
повернути продавцев≥ одержану в≥д нього суму ≥ сплатити по н≥й дох≥д. “акими
зобов'¤занн¤ми оформл¤ютьс¤ операц≥њ куп≥вл≥-продажу грошей з передачею права
розпор¤джатис¤ ними на певний строк. ўоб в≥дновити це право за продавцем
грошей, потр≥бно повернути в≥дпов≥дну суму грошей в його розпор¤дженн¤
(гот≥вкою чи перерахуванн¤м на його поточний рахунок) з одночасним погашенн¤м
боргового зобов'¤занн¤.
Ѕоргов≥ зобов'¤занн¤ ¤к ≥нструменти грошового ринку, у свою чергу, можна
под≥лити на к≥лька вид≥в залежно в≥д м≥ри ≥ умов передач≥ продавцем покупцю
прав розпор¤дженн¤ в≥дпов≥дними сумами грошей:
^ депозитн≥ зобов'¤занн¤, за ¤кими продавц≥ передають грош≥ у повне
розпор¤дженн¤ покупц¤м за умови њх поверненн¤ (з визначенн¤м чи без визначенн¤
його терм≥ну) ≥ сплати (чи без сплати) процентного доходу. “акими
зобов'¤занн¤ми оформл¤Їтьс¤ переважно залученн¤ грошей банками в≥д њх кл≥Їнт≥в.
¬они мають форму угод на в≥дкритт¤ поточних та строкових рахунк≥в, угод
депозитних та ощадних вклад≥в (сертиф≥кат≥в), трастових вклад≥в тощо;
^ позичков≥ зобов'¤занн¤, за ¤кими продавц≥, передаючи грош≥ покупц¤м, внос¤ть
певн≥ обмеженн¤ в права останн≥х розпор¤джатис¤ цими грошима: визначають, на
¤к≥ ц≥л≥ вони можуть бути використан≥, вимагають особливих гарант≥й њх
поверненн¤, визначають ступ≥нь ефективност≥ (окупност≥) витрат чи проект≥в, що
ф≥нансуютьс¤ за рахунок позичених кошт≥в. “ак≥ зобов'¤занн¤ мають форму
кредитних угод, обл≥гац≥й, бонд≥в, вексел≥в тощо.
≤нструменти грошового ринку, обслуговуючи перем≥щенн¤ грошей м≥ж його
суб'Їктами, сам≥ набувають певноњ вартост≥ ≥ можуть ставати об'Їктом
куп≥вл≥-продажу у форм≥ ц≥нних папер≥в. ” зв'¤зку з цим можна говорити про
специф≥чний ринок ц≥нних папер≥в, ¤кий Ї одн≥Їю з форм ≥снуванн¤ грошового
ринку. ѕотенц≥йно в ц≥нний пап≥р може перетворитис¤ будь-¤кий ≥нструмент
грошового ринку. ѕроте економ≥чно доц≥льною под≥бна трансформац≥¤ може бути
т≥льки дл¤ ≥нструмент≥в середньо- та довгостроковоњ д≥й. якраз њх власники, що
продали своњ грош≥ на тривалий строк, част≥ше змушен≥ продавати њх на ринку, не
дочекавшись зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ, щоб повернути грош≥ у св≥й оборот, н≥ж
власники ≥нструмент≥в короткоњ д≥њ. ÷е стосуЇтьс¤, зокрема, акц≥й, державних ≥
корпоративних обл≥гац≥й, казначейських вексел≥в, дериватив≥в, довгострокових
депозитних сертиф≥кат≥в, ≥потечних зобов'¤зань тощо.
”с≥ види ≥нструмент≥в грошового ринку можна вид≥лити у так≥ три групи:
позичков≥ угоди, включаючи й депозитн≥, на п≥дстав≥ ¤ких зд≥йснюютьс¤ в≥дносини
банк≥в з њх кл≥Їнтами щодо формуванн¤ ≥ розм≥щенн¤ кредитних ресурс≥в; ц≥нн≥
папери, з допомогою ¤ких реал≥зуютьс¤ переважно пр¤м≥ в≥дносини м≥ж продавц¤ми
≥ покупц¤ми грошей; валютн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ використовуютьс¤ у взаЇмов≥дносинах
м≥ж власниками двох р≥зних валют.
—хема взаЇмозв'¤зку м≥ж об'Їктами та ≥нструментами грошового ринку в загальних
рисах показана на рис. 3.1.
« наведеноњ схеми видно, що назустр≥ч потокам грошей, що спр¤мовуютьс¤ в≥д
продавц≥в до покупц≥в, перем≥щаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ ≥нструменти грошового ринку.
мал. 15
як зазначалос¤ вище, ≥нструменти грошового ринку сам≥ набувають здатност≥ до
об≥гу. Ќайб≥льшою м≥рою ц¤ здатн≥сть властива ц≥нним паперам ≥ валютним
ц≥нност¤м, що даЇ п≥дстави вид≥лити в≥дпов≥дн≥ д≥л¤нки грошового ринку в
самост≥йн≥ ринки - ц≥нних папер≥в та валютний. ” розвинутих ринкових економ≥ках
поширена також куп≥вл¤-продаж банк≥вських позичкових вимог та зобов'¤зань, що
даЇ п≥дстави говорити про ринок позичкових угод ¤к про самост≥йний вид
грошового ринку.
”мовний характер маЇ ≥ ц≥на на грошовому ринку. ÷≥на грошей маЇ форму процента
(процентного доходу) на позичен≥ чи залучен≥ кошти, що ≥стотно в≥др≥зн¤Ї њњ в≥д
звичайноњ ц≥ни на товарних ринках. –озм≥р процента визначаЇтьс¤ не величиною
вартост≥, ¤ку м≥ст¤ть у соб≥ куплен≥ (позичен≥ чи залучен≥) грош≥, а њх
споживною варт≥стю - здатн≥стю приносити покупцю додатковий дох≥д чи блага,
необх≥дн≥ дл¤ задоволенн¤ особистих чи виробничих потреб. „им б≥льшою буде ц¤
здатн≥сть ≥ чим довше покупець користуватиметьс¤ одержаними грошима, тим
б≥льшою буде сума його процентних платеж≥в.
ўе складн≥ш≥ форми про¤ву на грошовому ринку мають попит на грош≥ та њх
пропозиц≥¤, ¤к≥ будуть грунтовно розгл¤нут≥ в п≥дрозд≥лах 3.4 та 3.5.
Ќезважаючи на ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ основних елемент≥в грошового ≥ товарного
ринк≥в, механ≥зми њх взаЇмод≥њ, зокрема попиту, пропозиц≥њ ≥ ц≥ни, на кожному з
цих ринк≥в однаков≥. Ќа грошовому ринку, ¤к ≥ на товарному, д≥ють сили попиту ≥
пропозиц≥њ, а механ≥зм њх ур≥вноваженн¤ забезпечуЇ стаб≥льн≥сть процента ¤к
ц≥ни грошей. ÷е й дало п≥дстави назвати грошовим ринком ту специф≥чну сферу
грошових в≥дносин, де зд≥йснюЇтьс¤ перелив грошових кошт≥в на безекв≥валентн≥й,
але зворотн≥й основ≥.
ƒл¤ розум≥нн¤ сутност≥ грошового ринку важливе значенн¤ маЇ визначенн¤ його
суб'Їкт≥в. —уб'Їктами цього ринку Ї юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ зд≥йснюють
операц≥њ куп≥вл≥-продажу грошей. ”с≥ ц≥ операц≥њ можна розд≥лити на три групи:
з продажу грошей, з куп≥вл≥ грошей ≥ посередницьк≥. ¬ операц≥¤х з продажу
грошей беруть участь с≥мейн≥ господарства, ф≥рми ≥ структури державного
управл≥нн¤, в операц≥¤х з куп≥вл≥ грошей - т≥ сам≥ економ≥чн≥ суб'Їкти: ф≥рми,
с≥мейн≥ господарства, структури державного управл≥нн¤. ” посередницьких
операц≥¤х ключовими суб'Їктами Ї так зван≥ ф≥нансов≥ посередники - банки,
≥нвестиц≥йн≥ та ф≥нансов≥ компан≥њ, страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди, кредитн≥
товариства тощо. ”с≥ вони спочатку акумулюють у себе грошов≥ кошти, купуючи њх
у продавц≥в, а пот≥м в≥д свого ≥мен≥ розм≥щують њх, пропонуючи покупц¤м.
ќсобливе м≥сце серед суб'Їкт≥в грошового ринку займають центральн≥ банки.
Ѕудучи банками банк≥в, вони можуть обслуговувати м≥жбанк≥вськ≥ в≥дносини на
грошовому ринку, наприклад зд≥йснювати операц≥њ реф≥нансуванн¤, регулювати
м≥жбанк≥вськ≥ операц≥њ, валютн≥ операц≥њ тощо.
ѕ≥дсумовуючи розгл¤д сутност≥ грошового ринку, сл≥д зауважити, що це питанн¤ Ї
дискус≥йним ≥ недостатньо висв≥тленим у л≥тератур≥. ” рад¤нськ≥й л≥тератур≥
грошовий ринок ототожнювали або з ринком позичкових кап≥тал≥в, або з ринком
короткострокових ф≥нансових актив≥в. ” зах≥дн≥й л≥тератур≥ грошовий ринок
нер≥дко ототожнюють з ф≥нансовим ринком. « таким п≥дходом можна погодитис¤,
¤кщо сам ф≥нансовий ринок трактувати широко - ¤к особливий сектор ринку, на
¤кому формуютьс¤ ≥ балансуютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ на вс≥ види ф≥нансових
актив≥в, а значить, ≥ на грош≥. —аме такоњ точки зору дотримуЇтьс¤ англ≥йський економ≥ст
Ћ. ’арр≥с, ¤кий ставить знак р≥вност≥ м≥ж грошовим ≥ ф≥нансовим ринками ≥ з цих
позиц≥й анал≥зуЇ класичну та кейнс≥анську модел≥ грошового ринку. ÷ей п≥дх≥д
поступово утверджуЇтьс¤ й у в≥тчизн¤н≥й л≥тератур≥. “ак, ј. √альчинський
розгл¤даЇ грошовий ринок ¤к самост≥йний механ≥зм, за допомогою ¤кого
ур≥вноважуютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ на грош≥. як ≥ Ћ. ’арр≥с, ј. √альчинський
основну увагу прид≥л¤Ї механ≥зму формуванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на грош≥.
” фундаментальному американському п≥дручнику ‘. —. ћиш-к≥на "≈коном≥ка
грошей, банк≥вськоњ справи ≥ ф≥нансових ринк≥в" пон¤тт¤ грошового ринку
взагал≥ не згадуЇтьс¤. јвтор оперуЇ лише пон¤тт¤м ф≥нансового ринку,
ототожнюючи його з ринком ц≥нних папер≥в. ѕод≥бний п≥дх≥д властивий ≥ дл¤
украњнського п≥дручника "≤нвестиц≥њ", автор ¤кого - ћ. ћертенс -
ототожнюЇ ф≥нансовий ринок з ринком ц≥нних папер≥в. ѕри такому п≥дход≥ грошовий
ринок ¤к самост≥йний об'Їкт анал≥зу зникаЇ з пол¤ зору досл≥дник≥в, що ≥стотно
обмежуЇ можливост≥ п≥знанн¤ законом≥рностей функц≥онуванн¤ монетарноњ сфери.
Ќаступна стор≥нка >>>
|
|
| | | | | | | | | | | | | | | ¬сЄ дл¤ студента - книги, рефераты, курсовые, дипломные работы, шпаргалки. |
|  | | | | (—) 2003 Dlastudenta.narod.ru | | √Ћј¬Ќјя | ѕќ»— ѕќ —ј…“” | ——џЋ » |
| |
|
