13.2. —¬≤“ќ¬»… ЅјЌ
—в≥товий банк ¤вл¤Ї собою групу спор≥днених орган≥зац≥й, тому досить часто
говор¤ть про групу —в≥тового банку. ƒо нењ вход¤ть: ћ≥жнародний банк
реконструкц≥њ та розвитку (саме його ≥нколи називають скорочено —в≥товим
банком), ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ розвитку, ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥¤,
Ѕагатосторонн¤ агенц≥¤ гарантуванн¤ ≥нвестиц≥й, а також ћ≥жнародний центр
урегулюванн¤ ≥нвестиц≥йних конфл≥кт≥в.
ќф≥ц≥йн≥ ц≥л≥ член≥в √рупи —в≥тового банку - зменшенн¤ б≥дност≥ ≥ п≥двищенн¤
життЇвих стандарт≥в крањн-член≥в шл¤хом спри¤нн¤ економ≥чному розвитку останн≥х
≥ залученн¤ ресурс≥в з розвинутих крањн до крањн, що розвиваютьс¤. «азначимо,
що основна р≥зниц¤ м≥ж —в≥товим банком ≥ ћ¬‘ пол¤гаЇ в тому, що ћ¬‘ б≥льше
концентруЇ свою увагу на питанн¤х короткостроковоњ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ в
крањнах, тод≥ ¤к —в≥товий банк зосереджуЇтьс¤ переважно на середньо- та
довгострокових (за терм≥ном реал≥зац≥њ) проектах структурних та галузевих
перетворень в економ≥ках крањн. ќсь чому, коли йдетьс¤ про ф≥нансову
стаб≥л≥зац≥ю в ”крањн≥, то це питанн¤ насамперед стосуЇтьс¤ д≥¤льност≥ ћ¬‘.
оли ж мова йде про структурн≥ ≥ галузев≥ реформи, то тут на перший план серед
м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й постаЇ —в≥товий банк, ¤кий концентруЇ свою
увагу на перетворенн¤х на м≥крор≥вн≥, на питанн¤х приватизац≥њ, дерегул¤ц≥њ
галузевих перетворень, спри¤Ї реформуванню енергетичноњ галуз≥, с≥льського
господарства, соц≥ального сектора тощо.
ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку (ћЅ––) на початку своЇњ д≥¤льност≥
був призначений стимулювати приватн≥ ≥нвестиц≥њ у зах≥дноЇвропейських крањнах
п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.
ћЅ–– надаЇ довгостроков≥ позички крањнам-членам та гарантуЇ кредити, ¤к≥ надан≥
цим крањнам приватними банками та ≥ншими кредиторами на двосторонн≥й основ≥.
ѕраво брати участь у д≥¤льност≥ банку мають т≥льки члени ћ¬‘. ѕраво голосу в
органах ћЅ–– визначаЇтьс¤ розм≥ром внеску до його кап≥талу.
—татутний кап≥тал ћЅ–– формуЇтьс¤ шл¤хом п≥дписки .дер-жав-член≥в на його
акц≥њ. воти держав у кап≥тал≥ банку встановлюютьс¤ на основ≥ квот у ћ¬‘. «а
станом на 1 липн¤ 1998 р. статутний кап≥тал ћЅ–– складавс¤ з 1581724 акц≥й
ном≥нальною варт≥стю 0,1 млн —ƒ– кожна. «агальна сума п≥дписаного кап≥талу
становить 186,4 млрд дол. √олоси в ћЅ––, ¤к ≥ в ћ¬‘, розпод≥л¤ютьс¤ залежно в≥д
розм≥ру внеску. ƒержава-член маЇ 250 голос≥в плюс 1 додатковий на кожну
придбану нею акц≥ю. ѕ≥дписка ”крањни становить 10 908 акц≥й (1315,9 млн дол.),
тобто вона маЇ в ћЅ–– 11 158 голос≥в (0,7% в≥д загальноњ к≥лькост≥). —плачений
внесок - 79,3 млн дол.
ƒ≥¤льн≥сть банку зосереджена на двох сферах - макроеконо-м≥чна стаб≥л≥зац≥¤ та
≥нституц≥йн≥ зм≥ни. јктивн≥ше ћЅ–– д≥Ї в ≥нституц≥йн≥й сфер≥: надаЇ допомогу в
зд≥йсненн≥ приватизац≥њ, зм≥н≥ форм власност≥, упровадженн≥ антимонопольнйх
заход≥в та ≥н. ѕозики надаютьс¤ на 15-20 рок≥в, включаючи п'¤тир≥чний терм≥н
в≥дстроченн¤ платеж≥в.
ћЅ–– отримуЇ б≥льш≥сть своњх ресурс≥в завд¤ки операц≥¤м на св≥тових ф≥нансових
ринках. Ѕанк продаЇ бони та ≥нш≥ гарант≥њ заборгованост≥ пенс≥йним фондам,
страховим компан≥¤м, корпорац≥¤м, ≥ншим банкам, а також ф≥зичним особам.
Ќа початок 1998 р. сума позик ћЅ–– крањнам-членам банку становила 107 млрд дол.
—Ўј. ƒо суми позики банку вход¤ть ком≥с≥йн≥ - 0,75% в≥д невибраних залишк≥в
кредиту.
ѕевна частина кредит≥в банку надаЇтьс¤ на розвиток малорентабельних галузей з
високим строком окупност≥ витрат, куди приватний кап≥тал не вкладаЇтьс¤:
≥нфраструктура, с≥льське господарство. јле без розвитку цих галузей неможливе
економ≥чне
буд≥вництво у крањнах, що розвиваютьс¤. ћЅ–– бере високу плату за кредити - на
р≥вн≥ ринкових умов.
ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ розвитку (ћј–) була створена ¤к ф≥л≥¤ ћЅ–– у 1960 р. з
метою зберегти вплив розвинутих зах≥дних держав на крањни, що розвиваютьс¤. ћј–
надаЇ безпроцентн≥ кредити на строк до 50 рок≥в (з 1986 р. - строк наданн¤
кредит≥в скорочено до 40 рок≥в дл¤ найменш розвинутих крањн та до 35 рок≥в -
дл¤ ≥нших крањн "третього св≥ту"). ѕогашенн¤ кредит≥в починаЇтьс¤ з
11-го року п≥сл¤ початку њх використанн¤. ћј– надаЇ кредити ур¤дам та приватним
орган≥зац≥¤м найб≥д-н≥ших крањн, що розвиваютьс¤. ѕраво на отриманн¤ таких кредит≥в
мають крањни з р≥чним доходом на душу населенн¤, що не перевищуЇ 835 дол. —Ўј.
ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥¤ (ћ‘ ) була орган≥зована у 1959 р. за
≥н≥ц≥ативою —Ўј з метою заохочуванн¤ розвитку приватних п≥дприЇмств у крањнах,
що розвиваютьс¤. ћ‘ надаЇ кредити високорентабельним приватним п≥дприЇмствам
без гарант≥њ ур¤ду на строк в≥д п'¤ти до 15 рок≥в за умови, що частину акц≥й
компан≥њ-позичальники продають ћ‘ . –≥вень процент≥в в≥дпов≥даЇ процентам, що
≥снують на м≥жнародних ф≥нансових ринках.
—татутний кап≥тал ћ‘ створено з внеск≥в крањн-член≥в, њх розм≥р пропорц≥йний
частц≥ њх внеск≥в до ћЅ––. ” ћ‘ беруть участь т≥льки члени ћЅ––.
Ѕагатосторонн¤ агенц≥¤ гарантуванн¤ ≥нвестиц≥й (Ѕј√≤) зд≥йснюЇ страхуванн¤
кап≥таловкладень в≥д пол≥тичного ризику на випадок експропр≥ац≥њ, в≥йни, зриву
контракт≥в.
ћ≥жнародний центр урегулюванн¤ ≥нвестиц≥йних конфл≥кт≥в (ћ÷”≤ ) засновано в
1966р. дл¤ спри¤нн¤ припливу м≥жнародних ≥нвестиц≥й шл¤хом створенн¤ умов дл¤
припиненн¤ й урегулюванн¤ спор≥в м≥ж ур¤дами та ≥ноземними ≥нвесторами. «а
станом на червень 1997 р. членами ћ÷”≤ були 128 крањн.
Ќайб≥льшою ф≥л≥Їю групи —в≥тового банку Ї ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та
розвитку. ¬≥н Ї основною позиковою орган≥зац≥Їю. ÷е найб≥льша установа, що
надаЇ позики на розвиток крањнам з середн≥м р≥внем доход≥в, а також в≥д≥граЇ
роль головного катал≥затора щодо ф≥нансуванн¤ з ≥нших джерел. ѕозики —в≥тового
банку Ї досить привабливим джерелом зовн≥шнього ф≥нансуванн¤ ¤к деф≥циту
державного бюджету, так ≥ реформуванн¤ економ≥ки ”крањни. ‘≥нансов≥ умови, на
¤ких —в≥товий банк надаЇ позики ”крањн≥, Ї виг≥дн≥шими, н≥ж б≥льш≥сть ≥нших
зовн≥шн≥х ƒжерел запозиченн¤, доступних дл¤ ”крањни в даний час.
ѕроекти ћЅ–– в ”крањн≥ можна под≥лити на системн≥ та ≥нвестиц≥йн≥.
—истемн≥ проекти призначен≥ дл¤ реформуванн¤ ц≥лих сектор≥в економ≥ки, ≥ грош≥
за ними траншами направл¤ютьс¤ безпосередньо в ƒержбюджет ”крањни. ј пот≥м вже
ћ≥нф≥н з≥ свого бюджету повинен передбачити ф≥нансуванн¤ зазначеноњ в проект≥
програми - що ≥ Ї основною метою кредит≥в ћЅ––. «а ≥нвестиц≥йними проектами
схема наданн¤ кошт≥в ћЅ–– дещо ≥нша. ўе в процес≥ п≥дготовки проекту
визначаютьс¤ пакети закуп≥вель, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ його впровадженн¤, та джерела
ф≥нансуванн¤. ѕот≥м створена украњнською стороною робоча група управл≥нн¤
проектом (≥нколи за участю консультант≥в ћЅ––) готуЇ тендерну документац≥ю,
оск≥льки вс≥ закуп≥вл≥ робл¤тьс¤ за принципом проведенн¤ в≥дкритих м≥жнародних
конкурсних торг≥в.
”часть у торгах можуть брати вс≥ компан≥њ, ¤к≥ мають достатн≥й м≥жнародний
досв≥д ≥ виробнич≥ можливост≥ виконати умови конкурсу. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ м≥сцевих
виробник≥в, б≥льше того, њм надаЇтьс¤ знижка у розм≥р≥ 15% контрактноњ ц≥ни.
“обто, ¤кщо украњнський виробник виконуЇ вс≥ умови щодо ¤кост≥, над≥йност≥ та
своЇчасност≥ поставок або послуг, але ц≥на його конкурсноњ пропозиц≥њ на 15%
вища, саме його можуть все одно оголосити переможцем конкурсу. онкурс
проводить украњнська сторона ≥ п≥дготовлена нею тендерна документац≥¤
обов'¤зково узгоджуЇтьс¤ з ћЅ––. редитн≥ угоди щодо впровадженн¤ ≥нвестиц≥йних
проект≥в укладаютьс¤ м≥ж ”крањною та ћ≥жнародним банком реконструкц≥њ та
розвитку. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни призначаЇтьс¤ представником
позичальника. р≥м цього, кредитною угодою визначаютьс¤ частини позики, ¤к≥
будуть передан≥ в≥дпов≥дним субпозичальникам, а також категор≥њ витрат, ¤к≥
можуть бути зд≥йснен≥ в межах проекту. Ќаступним заходом Ї п≥дготовка та
п≥дписанн¤ субкредитних угод м≥ж ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни та
субпозичальниками - бенеф≥ц≥а-рами. —убкредитними угодами визначаЇтьс¤ сума,
¤ку ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни кредитуЇ тому чи ≥ншому субпози-чальнику, а
також установлюютьс¤ умови та терм≥ни погашенн¤ зобов'¤зань з обслуговуванн¤
цього боргу перед державним бюджетом.
Ќа початку 1993 р. було затверджено першу позику на ≥нсти-туц≥йну розбудову в
сум≥ приблизно 30 млн дол. —Ўј. Ќадал≥, у 1994-1995 pp., —в≥товий банк надав
”крањн≥ кошти реаб≥л≥тац≥йноњ позики в повному обс¤з≥ (близько 500 млн дол.
—Ўј), ¤к≥ були спр¤мован≥ на ф≥нансуванн¤ п≥дтримки бюджету, зокрема на
покритт¤ деф≥циту бюджету, платеж≥ за зовн≥шн≥м боргом та критичним ≥мпортом.
–озм≥р ≥нституц≥йноњ позики, наданоњ —в≥товим банком за цей пер≥од, становив 27
млн дол. —Ўј. ” 1996 р. передбачалос¤ отримати в≥д —в≥тового банку близько 600
млн дол. —Ўј, у тому числ≥ позику на структурну перебудову окремих сектор≥в
економ≥ки (позика на розвиток п≥дприЇмств) - 200 млн дол. —Ўј, на структурну
перебудову с≥льського господарства - 150 млн дол. —Ўј, на структурну перебудову
вуг≥льного сектора- 150 млн дол. —Ўј. ѕроте на 1 с≥чн¤ 1997 р. було отримано
401,8 млн дол. —Ўј, у тому числ≥ по 150 млн дол. —Ўј над≥йшло на реконструкц≥ю
вуг≥льноњ галуз≥ та реструктуризац≥ю с≥льського господарства, на розвиток
п≥дприЇмств - 100 млн дол. —Ўј, ≥нституц≥йноњ позики - 1,8 млн дол. —Ўј.
” 1998 р. продовжувалас¤ сп≥впрац¤ з≥ —в≥товим банком щодо п≥дготовки до
реал≥зац≥њ таких проект≥в:
1. "ѕозика на структурну перебудову ф≥нансового сектора" (FSAL) у
розм≥р≥ 300 млн дол. —Ўј дл¤ п≥дтримки реформ щодо зм≥цненн¤ банк≥вськоњ
системи з метою заохоченн¤ банк≥в до переходу на нов≥ умови формуванн¤
резервних та страхових фонд≥в, а також зб≥льшенн¤ власного кап≥талу.
2. "ѕроект ф≥нансових послуг" - у розм≥р≥ 250 млн дол. —Ўј, ¤кий Ї
продовженн¤м позики на структурну перебудову ф≥нансового сектора. «г≥дно з
пропозиц≥¤ми —в≥тового банку цей проект включатиме так≥ основн≥ напр¤ми:
кредитна л≥н≥¤ дл¤ п≥дтримки малого та середнього п≥дприЇмництва у розм≥р≥
100-150 млн дол. —Ўј; техн≥чна допомога комерц≥йним банкам; автоматизац≥¤
банк≥вськоњ д≥¤льност≥; створенн¤ рейтинго-вого агентства.
–еал≥зац≥¤ цих двох проект≥в маЇ стати ≥стотним кроком щодо вдосконаленн¤
банк≥вськоњ системи ”крањни. р≥м того, у 1998 р. —в≥товим банком було
виплачено ”крањн≥ за системними проектами 340 млн дол. —Ўј: 150 млн дол. - на
перебудову с≥льського господарства (усього два транш≥); 100 млн дол. - перший
транш ѕроекту на розвиток п≥дприЇмств (всього три транш≥); 90 млн дол. - перший
транш кредиту на перебудову ф≥нансового сектора (всього три транш≥). Ќа р≥зних
стад≥¤х п≥дготовки перебувають майже три дес¤тки ≥нвестиц≥йних проект≥в, участь
у ф≥нансуванн≥ ¤ких бере —в≥товий банк. ѕрактично кожний проект супроводжуЇтьс¤
грантом. ¬ерховна –ада ”крањни ратиф≥кувала угоди про наданн¤ позики п≥д проект
реаб≥л≥тац≥њ √≈— та управл≥нн¤ у систем≥ електроенергетики, проект з
нас≥нництва, експериментальний проект у вуг≥льн≥й промисловост≥; проект на
реструктуризац≥ю вуг≥льноњ галуз≥. –озгл¤даЇтьс¤ можлив≥сть вид≥ленн¤ кошт≥в
дл¤ реал≥зац≥њ проект≥в:
* щодо удосконаленн¤ теплопостачанн¤ м. —евастопол¤;
* реаб≥л≥тац≥њ та розширенн¤ централ≥зованого теплопостачанн¤ м. иЇва;
* щодо системи казначейства;
* щодо розвитку експорту;
* щодо п≥дтримки соц≥ального захисту (житлов≥ субсид≥њ);
* щодо сусп≥льного розвитку ”крањни; * на розвиток приватного сектора;
* дл¤ реформуванн¤ податковоњ адм≥н≥страц≥њ та системи статистики та ≥н.
редити —в≥тового банку Ї достатньо привабливим джерелом зовн≥шнього
ф≥нансуванн¤. «а класиф≥кац≥Їю —в≥тового банку ”крањна належить до третьоњ
категор≥њ крањн (середн≥й р≥вень доход≥в). ƒл¤ таких крањн строк погашенн¤
кредит≥в становить 17 рок≥в з п≥льговим пер≥одом 5 рок≥в, прот¤гом ¤ких
сплачуютьс¤ лише в≥дсотки. —тавка в≥дсотка може бути ф≥ксованою або плаваючою з
прив'¤зкою до ставки Ћ≤Ѕќ–. ѕроценти за позиками —в≥тового банку, ¤к≥ до цього
часу залучен≥ ”крањною, сплачуютьс¤ за плаваючою ставкою. « урахуванн¤м
загальноњ марж≥ —в≥тового банку ставка процент≥в дл¤ ”крањни становить близько
6,5% р≥чних. Ќа 1 с≥чн¤ 2000 р. державний борг ”крањни перед —в≥товим банком
дор≥внюЇ 2,0 млрд дол. —Ўј, або 16,0% усього зовн≥шнього державного боргу
”крањни.
≤снують де¤к≥ проблеми ≥з виконанн¤м украњнською стороною зобов'¤зань у межах
затверджених проект≥в. ≤з восьми грант≥в на розробленн¤ проект≥в ≥ зд≥йсненн¤
досл≥дницькоњ роботи ш≥сть було скасовано через в≥дсутн≥сть за≥нтересованост≥
ур¤ду ”крањни або в≥дхилено ¬ерховною –адою. ”крањнська сторона дос≥ не
завершила оформленн¤ членства у Ѕј√≤, що унеможливило використанн¤ ресурс≥в
орган≥зац≥њ на численн≥ запити гарант≥й ≥ноземних ≥нвестор≥в, а також у
ћ≥жнародн≥й асоц≥ац≥њ розвитку.
“акий стан пов'¤заний з недостатньою ефективн≥стю проектного портфел¤ —в≥тового
банку та обмеженою спроможн≥стю нашоњ сторони освоювати кошти, що надаютьс¤.
Ќаступна стор≥нка >>>
|
